ФІЛОСОФІЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ЯК РЕФЛЕКСІЯ САМОТВОРЕННЯ

Anatolii Karas

Анотація


Метафізичне несприйняття сучасного Г. Сковороді соціального світу спонукає до звуження меж раціонального дискурсу в інтелектуальну замовку для розширення контексту розуміння покликання людини до самореалізації.

Ключові слова: самопізнання, віра, покликання, людина.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Г. Сковорода. Повне зібр. Твори у 2-х томах. – Т. 1. – К., 1973. – 532 с.

2. Примітка: нині можемо додати, що він мав цілковиту рацію – життя у Російській імперії справді складалося не по "волі благого духа", хоча й під впливом раціонального мислення та інтелектуального переконання. Особливою ж трагічністю позначена радянська дійсність XX століття, яка склалася під впливом концептів однієї з частин російської інтелігенції (Ленін, Плєханов, Луначарський, Богданов, Троцький, Горький, Бухарін, Красін, Дзержинський, Чичерінта ін.).

3. Rorty R. Self-creation and affiliation: Proust, Nietzsche, and Heidegger //Rorty R. Contingency, Irony and Solidarity. Rогty R. Cambridge UP, 989. P. 96–121.

4. Аналог маємо ще у Плотіна, проте дещо подібне знаходимо і у К. Поппера.

5. Грабович Г. Гоголь і міф України ІІ Сучасність. – 1994. – № 9. – С. 526.

6. Гегель Г. В. Ф. Философия права. – М., 1967. – 526 с.

7. Дерріда Ж. Позиції. – К., 1994. – 160 с.

8. "Світ ловив мене, але не впіймав" – епітафія на могилі мислителя.

9. Примітка: нагадаємо у цьому зв’язку відомий парадоксальний вислів російського поета: “Умом Россию не понять, в Россию можно только верить”.

10. Нагадаємо, що приблизно в той самий час І. Кант закликав звузити межі розуму, аби розширити межі віри.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy