НОВИЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ ТА ПОНЯТТЯ ІНСТИТУТУ В ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ

Anatolii Romaniuk


Анотація


Проаналізовано основні характеристики нового інституціоналізму в політич-ній науці. Виокремлено індикатори, які окреслюють самостійність та цілісність такого феномену. Розглянуто основні різновиди неоінституціоналізму. З’ясовано особливості поняття “інститут, виходячи з головних вимог нового інституціоналізму. Охарактеризовано процес розвитку та змін політичних інститутів.

Ключові слова: новий інституціоналізм, “старий” інституціоналізм, різновиди неоінституціоналізму, політичний інститут.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Сторм К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор: Учебное пособие / Пер. с англ. А.С. Богдановского, Л.А. Галкиной. – М.: Аспект Пресс. – 2002. – 537 с.

2. Гельман В.Я. Институциональное строительство и неформальные институты в современной российской политике // Полис. – 2003. – № 4. – С. 6–25.

3. Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституціоналізація й становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві // Соціологія: теорія, ме-тоди, маркетинг. – 2001. – №4. – С. 5–22.

4. Завершинсикй К. Ф. Методологическая комплементарность в исследовании символических матриц динамики политических институтов // Полис. – 2003. – № 1. – С. 39–49.

5. Зазнаев О. И. Вторая молодость “долгожителя”: концепт “политический институт” в современной науке // “Проблемы политической науки”. – Казань: Центр инновационных технологий. – 2005. (Див.: www.ksu.ru/infers/politology).

6. Іващенко О. Новий інституціоналізм в економічній соціології: теоретичні підвалини дослідницьких можливостей // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – №1. – С. 60–70.

7. Кармазина М. Інститут президентства: походження та сутність феномена // Політичний менеджмент. – 2004. – № 3. – С. 36–50.

8. Кухта Б., Романюк А., Старецька Л., Угрин Л., Красівський О., Ткаченко Г. Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни. – Л.: Кальварія. – 2003. – 498 с.

9. Макєєв С. Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до ви-вчення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 4. – С. 5–20.

10. Патнам Р. Д. та ін. Творення демократії: традиції громадянської активності в сучасній Італії / Пер. з англ. В. Ющенко. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”. – 2001. – 302 с.

11. Примуш М. Інституційні та партійні системи // Віче. – 2003. – № 4. – С. 28–32.

12. Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика. – Львів: ЦПД – “Астролябія”. – 2005. – 365 с.

13. Сарторі Д. Порівняльна конституційна інженерія: Дослідження структур, мотивів і результатів / Пер. з 2-го англ. вид. – К.: АртЕк. – 2001. – 211 с.

14. Чернецький Ю. Сучасний інституціоналізм як напрям соціологічного теоретизування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – №3. – С. 33–45.

15. Guy Peters B. Institutional Theory in political Science. The “New Institutionalism”. – PINTER. London & New York. –1999. – 183 р.

16. Klaus von Beyme.Wspolczesne teorie polityczne. – Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR. –Warszawa. – 2005. – 344 с.

17. March J.G. & P. Olsen. Democratic Governance. – New York: Free Press. – 1994.

18. March J.G. & P. Olsen. Institutional Perspectives on political Institutions // Governannce. – 1996. – No. 9. – P. 247–264.

19. March J.G. & P. Olsen. Rediscovering Institutions. – New York: Free Press. – 1989.

20. March J. G. & P. Olsen. The New Institutionalism: Organizational Factors in Political Life // American Political Science Review. – 1984. – No. 78. – P. 738–749.

21. The Social Science Encyclopedia. Edited by Adam Kuper & Jessica Kuper. – Routledge. London & New York. – 1989. – 916 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy