ҐЕНДЕРНА КОМУНІКАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Mariia Alchuk

Анотація


Досліджено проблему ґендерного спілкування, що розкривається як само-стійний процес взаємодії та взаємозв’язку. Виокремлено важливість ґендерного просвітництва на основі нових методологічних підходів та переосмислення відношення “жінка – чоловік”. Підкреслено, що ґендерний консенсус є органічним поєд-нанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Ключові слова: комунікація, ґендерний дискурс, толерантність, фемінізм, консенсус.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Бовуар де С. Друга стать: В 2 т. – К.: Основи. 1994. – Т. 1. – 390 с.

2. Жеребкіна І. Феміністська теорія 90-х років: проблеми та парадокси репрезентації жіночої суб’єктивності // Філософ. думка. – 2000. – № 6. – С. 56–71.

3. Жеребкина И. Феминистская теория: Основные философско-методологические проблемы // Гендерный калейдоскоп. Курс лекций. – М., 2001. – С. 98–121.

4. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.

5. Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? // Фемінізм. – К.: Основи, 2002. – С.19–27.

6. Павличко С. Фемінізм як можливий підхід до аналізу української культури // Фемінізм. К.: Основи, 2002. – С. 29–36.

7. Сиксу Э. Хохот медузы // Гендерные исследования. – Харьков. центр гендерных исследований. – №3 (2/1999).

8. Табачковський В. Гуманізм та проблема діалогу культур // Філософ. думка. – 2001. – № 1. – С. 6–25.

9. Хамітов Н. Філософія статі: прояснення предмета // Філософ. думка. – 2000. – № 6. – С. 45–55.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy