ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ДІАЛЕКТИКА Ф. ШЕЛІНҐА У ВИМІРАХ ІСТОРИЗМУ, СИНТЕЗУВАННЯ ТА СИСТЕМНОГО ВИКЛАДУ

Vasyl Lysyi


Анотація


Розглянуто трансцендентальну діалектику Ф. Шелінґа в тій частині, яку він свідомо запозичив у своїх попередників – І. Канта і Й. Фіхте. Йдеться про тріаду (тезу, антитезу, синтез) як зовнішню форму вияву діалектичного методу. Відсутність у трансцендентальній системі вченого логіки як діалектики зумовлює необхідність “розпредметнення” останньої як відносно самостійної сфери трансцендентальної філософії.

Ключові слова: діалектика, метод, історизм, тріада, самосвідомість, абсолютний синтез, система.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Булатов М. Тріада // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 648.

2. Ильенков Э. Диалектическая логика. Очерки истории и теории. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.

3. Фихте И. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2 т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т.1 – 687 с.

4. Шеллинг Ф. К истории новой философии (Мюнхенские лекции) // Соч.: В 2 т. – М.: Мысль, 1989. – Т.2 – С. 387–560.

5. Шеллинг Ф. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2 т. – М.: Мысль, 1987. – Т.1. – С. 227–489.

6. Шинкарук В. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К.: Наукова думка, 1974. – 334 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy