ФІЛОСОФСЬКО-ЕКОНОМІЧНІ ІДЕЇ СТАРОДАВНІХ ГРЕКІВ: СТРУКТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Tetiana Hlushko


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2020.25-26.6

Анотація


У статті проаналізовано філософську спадщину стародавньої Греції, яка репрезентує досить потужний пласт досліджень у напрямі обґрунтування економічних ідей. Однак аналіз логіки їх розвитку суттєво ускладнений відсутністю системного підходу до цієї проблематики в самих греків. Розпорошеність філософського обґрунтування щодо сутності та значення господарських процесів, а також ідей щодо їх вдосконалення, спричиняє потребу відповідної структурної систематизації філософсько-економічних поглядів стародавніх греків та визначення міри їх впливу на сучасність. Власне, філософсько-економічну спадщину досократичного періоду у власний унікальний спосіб репрезентують Гесіод, Фалес, Геракліт та Піфагор, а антична класика, окрім трьох ключових представників, у цьому контексті позначилася постатями Діогена Сінопського та Ксенофота. Елліністичний період у філософсько-економічному аспекті представлений пошуками стоїків та епікурейців. Спільним знаменником для усіх трьох періодів є етична складова частина в обґрунтуванні господарської практики, котра визначала міру персонального збагачення як таку, що не має шкодити спільному благу громадян. Ключовим ідейним аспектом досократичного періоду є етичний вимір господарських практик, обґрунтований Гесіодом. Класичний період позначився критикою хрематистики та консумеризму, а також обґрунтуванням необхідності розподілу праці між вільними громадянами та рабами, де щодо продуктивності роботи останніх було розроблено своєрідний комплекс правил, які передбачали навіть конкуренцію між ними (Ксенофонт). Закріплення позицій хрематистики прослідковується через позицію стоїків, котрі, незважаючи на етичну забарвленість їхньої економічної доктрини, обґрунтували деякі утилітарні переваги критикованого Аристотелем феномена та сприяли його подальшому розвитку.

Ключові слова: філософія економіки, οἶκος, οικονομία, δίκη, етична економія, хрематистика, консумеризм, багатство, рабовласницька демократія, гроші, спільне благо.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Аристотель. Нікомахова етика. Київ : Аквілон-Плюс. 2002. 480 с.

2. Аристотель. Політика. Київ : Основи, 2000. 239 с.

3. Гераклит Эфесский. Все наследие: на языках оригинала и в рус. пер. : Москва : «Ад Маргинем Пресс», 2012. 416 с.

4. Гесіод. Роботи і дні. Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла. Львів : Література та мистецтво, 2018. 134 с.

5. Диоген Синопский. Я – Собака. Москва : Олма Медиа Групп. 2007. 233 с.

6. Драч Г. Рождение античной философии и начало антропологической проблематики. Москва : Гардарики, 2003. С. 81–92.

7. Кессиди Феохарій. Сократ. 2-е изд. Москва : Мысль, 1988. 220 с.

8. Ксенофонт. Воспоминания о Сократе. Москва : Наука. 1993. 380 с.

9. Ксенофонт. О доходах. Хрестоматия по истории Древней Греции. Москва : Мысль, 1964. С. 11–12, 343–357.

10. Платон. Апологія Сократа. Харків : Фоліо. 2008. С. 21–51.

11. Платон. Держава. Київ : Основи. 2000. 355 с.

12. Платон. Законы. Законы, Послезаконие, Письма. Санкт-Петербург : Наука, 2014. C. 77–407.

13. Седлачек Т. Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи. Львів : Вид-во Старого Лева. 2017. С. 145–195.

14. Ямвлих Халкидский. О Пифагоровой жизни. Москва : Алетейя. 2002. 192 с.

15. Asmis Elizabeth. Epicurean Economics. Philodemus and the New Testament World / J. Fitzgerald, D. Obbink, and G. Holland (eds). Boston : Brill, 2004. P. 133–176.

16. Baloglou Christos. Economics and chrematistics in the economic thought of the Stoic Philosophy. History of economic ideas. 2002. Vol. 10, P. 85–101.

17. Becker Christian. Aristotelian Virtue Ethics and Economic Rationality. Economics and the Virtues: Building a New Moral Foundation / J. A. Baker, M. D. White (eds). Oxford : Oxford University Press, 2016. P. 9–36.

18. Bregianni Catherine. Aristotle on Money and on Economy: First Remarks. Review of Business and Economics Studies. 2017. Vol. 5. No. 3. P. 32–39.

19. Bregianni Catherine. Φύση, φυσικοί πόροι και οικονομία στην Αρχαία Ελληνική Φιλοσοφία. Philosophia. 2018. № 48, P. 29–38.

20. Cameron Gregory. Oikos and Economy: The Greek Legacy in Economic Thought. 2008. URL: https://www.researchgate.net/publication/242148194_Oikos_and_Economy_The_ Greek_Legacy_in_Economic_Thought (дата звернення: 28.08.2020).

21. Carlo Natali. Oikonomia in Hellenistic Political Thought. Justice and Generosity: Studies in Hellenistic Social and Political Philosophy. Proceedings of the Sixth Symposium Hellenisticum / A. Laks and M. Schofield (eds). Cambridge: Cambridge University Press, 1995. P. 95–128.

22. Ebeling Richard. Economic Ideas: Plato, Aristotle, and the Ancient Greeks, 2017. URL: https://www.nassauinstitute.org/economic-ideas-plato-aristotle-and-the-ancient-greeks/ (дата звернення: 28.08.2020).

23. Harris Edward. Workshop, Marketplace and Household: The Nature of Technical Specialization in Classical Athens and Its Influence on Economy and Society. Money, Labor, and Land: Approaches to the Economies of Ancient Greece. London: Routledge, 2002. P. 67–99.

24. Koumparoulis Dimitrios Nikolaou. Aristotle’s Economic Thought. Educational Research. 2011. Vol. 2(13) Special Issue. P. 1831–1838.

25. Leshem Dotan. What Did the Ancient Greeks Mean by Oikonomia? Journal of Economic Perspectives. 2016. Vol. 30. No. 1. P. 225–238.

26. Schofield Malcolm. Plato on the Economy. The Ancient Greek City-State: Symposium on the Occasion of the 250th Anniversary of the Royal Danish Academy of Sciences and Letters. Copenhagen: The Royal Danish Academy of Sciences and Letters, 1993. P. 183–196.

27. Waithe Mary Ellen. Ancient Women Philosophers, 600 B.C. – 500 A.D. Vol. 1. A History of Women Philosophers. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 1987. P. 61–73.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy