ПРАКТИКИ СТОЇЦИЗМУ Й ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Oleksandra Stebelska


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2020.25-26.4

Анотація


Стаття присвячена незгасаючому інтересу до філософських ідей і практик стоїцизму в сучасному світі. У результаті критичного аналізу стверджується, що причиною такого зацікавлення є духовний досвід стоїків, який сприяє гармонізації не лише внутрішнього світу людини, а й тих комунікативних практик, у які вона залучена, дисциплінує та врівноважує життя людини, підготовлює її до гідної зустрічі з проблемами, надає засоби для розв’язання. Відчуваючи себе частиною природно-космічної реальності, усвідомлюючи взаємозалежність і єдність усіх світових процесів, людина здатна вибудовувати адекватні шляхи взаємодії з Іншими, Соціумом, Природою і Всесвітом. Глибоке усвідомлення того, що світ є єдиним і спільним простором співжиття й життєдіяльності, відчуття обов’язку та відповідальності за власні дії і слова, знаходить активний відгук у сучасників. Пропонуючи практики самовдосконалення, стоїцизм постає гнучким мобілізаційним ученням, відкритим для людей незалежно від національної, релігійної, статусної належності. Людина, її свобода і гідність – ось, що стоїть у центрі уваги стоїків. Незважаючи на те що стоїки дотримуються фаталістичних ідей, вони відстоюють людську свободу й автономію. Ми не здатні змінити обставин нашого життя, але ми здатні виробити вільне та відповідальне ставлення до них. Значну увагу стоїки приділяють феномену смертності людини, осмисленню того, що страх перед ним є безглуздим. Немає підстав переживати за те, чого не можемо змінити чи на що не можемо вплинути. Людина має змістити акценти: замість страху перед смертю, вона повинна звернути увагу на цінність кожної миті її життя. Духовні практики стоїчного вчення мають яскраво виражене практичне значення й можуть допомогти сучасній людині зорієнтуватися в нестабільному та мінливому світі, вони є відповіддю на його виклики. Стоїчні ідеї відзначаються гуманістичним характером, толерантністю, відкритістю, релігійною терпимістю. Стоїцизм володіє високим рівнем універсальності, сприяє єднанню людей і відкриває шляхи індивідуального духовного зростання.

Ключові слова: стоїцизм, відповідальність, єднання, обов’язок, мужність, духовні практики


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Адо П. Философия как способ жить: Беседы с Жанни Карлие и Арнольдом Дэвидсоном / пер. с франц. Москва ; Санкт-Петербург : Степной Ветер ; Коло, 2005. 288 с.

2. Гаджикурбанова П. «Духовные упражнения» или «забота о себе» (стоическая этика в интерпретации П. Адо и М. Фуко). Этическая мысль. Выпуск 9. Москва, 2009. С. 27–42.

3. Пильюччи М. Как быть стоиком. Античная философия и современная жизнь. URL: http://maxima-library.org/mob/b/412111?format=readhtml.

4. Фрагменты ранних стоиков / пер. и комм. А.А. Столярова. Москва : ГЛК, 1998. Т. 1 : Зенон и его ученики. 1998. 252 с.

5. Кант И. Критика практического разума. Кант И. Собрание сочинений : в 8 т. Москва : Чоро, 1994. Т. 4. С. 373–565.

6. Эпиктет. Энхиридион (Краткое руководство к нравственной жизни). Симпликий. Комментарий на «Энхиридион» Эпиктета. Санкт-Петербург : Владимир Даль, 2012. 399 с.

7. Беседы Эпиктета / изд. подгот. Г.А. Таронян. Москва : Научно-издательский центр «Ладомир», 1997. 312 с.

8. Бубер М. Я и Ты. URL: http://www.psylib.org.ua/books/buber01/index.htm (дата звернення: 18.10.2020).

9. Марк Аврелий Антонин. Размышления. Ленинград : Наука, 1985. 255 с.

10. Сенека Л.А. Философские трактаты. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 400 с.

11. Фуко М. История сексуальности-III: Забота о себе / пер. с фр. Т.Н. Титовой и О.И. Хомы ; под общ. ред. А.Б. Мокроусова. Киев : Дух и литера ; Грунт ; Москва : Рефл-бук, 1998. 288 с.

12. Марк Аврелий. Наедине с собой. Размышления. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/ books/avrel01/txt04.htm.

13. Марк Аврелий. Наедине с собой. Размышления. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/ books/avrel01/txt02.htm.

14. Марк Аврелий. Наедине с собой. Размышления. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/ books/avrel01/txt09.htm.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy