АКТУАЛІЗАЦІЯ ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКОГО АСПЕКТУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2021.27.9
Анотація
Сьогодні процес прийняття рішень стає предметом вивчення різнопрофільних дисциплін. Актуальність цього явища зумовлена потребами галузей сучасного життя: менеджменту, політики, бізнесу, освітньої та наукової сфер тощо. Процес ухвалення рішень нерозривно пов’язаний із логіко-філософськими та аргументативними напрацюваннями. Сучасна теорія аргументації є міждисциплінарною науковою галуззю, до сфери інтересів якої належать пошуки інструментарію, найбільш ефективного для досягнення переконання аудиторії та прийняття рішень в умовах невизначеності.
Теорія та практика аргументації спрямована на вивчення сприятливих чинників для розвитку аргументативних навичок. Останні відіграють ключову роль у виборі найбільш релевантних аргументів, доказів чи пояснень, які б виступали на підтримку тієї чи іншої позиції. Аргументація є невідокремною частиною нашого повсякденного життя. Релевантні, обґрунтовані аргументи необхідні для прийняття виважених рішень, а також стають основою для виведення прийнятних висновків.
Нині актуальним є вміння обґрунтовувати власну позицію, здійснювати вибір, визначати напрямок наукових досліджень тощо. Теорія аргументації відкриває шлях до активної та творчої комунікації, до пошуку порозуміння та засад, на яких будуються позиції опонентів. Сучасний світовий дискурс потребує більш ефективних засобів для ведення полеміки та застосування інноваційних методів переконання та впливу. Теорія аргументації не лише допомагає вирішити конфліктні ситуації, що виникають під час соціальних процесів, а й дає практичні рекомендації щодо досягнення певної мети.
Наразі аргументацію доречно розглядати з позиції мультимодальності, тобто акцентувати увагу як на вербальному, так і невербальному (візуальному, звуковому) модусі. Дослідження в межах мультимодальної аргументації на сьогоднішній день носять здебільшого теоретичний характер. При цьому прикладному виміру досліджуваної проблематики науковці досі не приділяють достатньо уваги. Саме тому акцент на практичному застосуванні інструментарію мультимодальної аргументації посприяє підвищенню ефективності його використання та отримання практичної користі. Окрім цього, методологія використання різноманітних модусів аргументації знаходить своє застосування у політичних практиках, у процесі ведення переговорів та дебатів, в розробках штучного інтелекту, в юридичній та маркетинговій сферах тощо.
Ключові слова: ухвалення рішень, аргументація, мультимодальність, модуси аргументації, фінансові ринки.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Хоменко І.В. Неформальна логіка та арґументативне міркування. Філософська думка (Інститут філософії ім. Г.C. Cковороди НАН України). 2016. № 3. С. 34–46.
2. Хоменко І.В., Бура К.О. Візуальна аргументація як предмет емпіричного дослідження. Символічні виміри візуальної культури : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Луцьк 11-12 жовтня 2019 року.
3. Шюц, Альфред, Лукман, Томас. Структури життєсвіту; пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе ; відп. ред. В. Кебуладзе. Харків : Фоліо, 2018. 540 с.
4. Birdsell, David S; Groarke, Leo. Toward a theory of visual argument. Argumentation and Advocacy. 1996. Vol. 33. Р. 1–10.
5. Blair, Antony, Johnson, Ralf. Logical self-defence. New York : Mcgrawhill, inc., 1994. 312 p. (US edition).
6. Bura, Kateryna. Toward the Definition of Multimodal Argumentation. Future Human Image. 2020. Vol. 14. P. 4–12. DOI: https://doi.org/10.29202/fhi/14/1.
7. Donatas, Pilinkus. Macroeconomic Indicators and Their Impact on Stock Market Performance in the Short and Long Run: The Case of the Baltic States, Ukio Technologinis ir Ekonominis Vystymas. 2010. Vol. 16, No. 2. P. 291–304. DOI: https://doi.org/10.3846/tede.2010.19.
8. Eemeren, F.H. van, & Grootendorst, R. A Systematic Theory of Argumentation. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
9. Eemeren, Frans Hendrik van. Bingo! Promising Developments in Argumentation Theory. Reflections on Theoretical Issues in Argumentation Theory. Heidelberg etc.: Springer, 2015. P. 3–25. URL : https://doi.org/10.1007/978-3-319-21103-9_1.
10. Finocchiaro, Maurice A. Two Empirical Approaches to the Study of Reasoning. Informal Logic. 1994. Vol. 16. P. 1–21.
11. Fleming, D. The Space of Argumentation: Urban Design, Civic Discourse, and the Dream of the Goodcity. Argumentation. 1998. Vol. 12. Р. 147–166.
12. Groarke L. Informal Logic. Stanford World Wide Web Encyclopedia of Philosophy, Spring 2020 Edition), Edward N. Zalta (ed.). URL : https://plato.stanford.edu/entries/logicinformal/.
13. Groarke, L. Going Multimodal: What is a Mode of Arguingand Why Does it Matter? Argumentation. 2015. Vol. 9. P. 133–155. DOI: https://doi.org/10.1007/s10503-014-9336-0.
14. Hitchcock, David. Informal logic and the concept of argument / Dale Jacquette (ed.), Philosophy of Logic. Volume 5, Handbook of the Philosophy of Science. Amsterdam : Elsevier. 2007. P. 101–129.
15. Johnson, R.H. Why ’’Visual Arguments’’ Aren’t Arguments. Proceedings of the Windsor conference, OSSA: Windsor., 2003. URL : http://web2.uwindsor.ca/courses/philosophy/ johnsoa/visargtext.htm.
16. Khomenko, Iryna. Empiricalization as a Trend in Argumentation Study. Future Human Image. 2018. Vol. 10. P. 20–28. DOI: 10.29202/fhi/10/2.
17. Khomenko, Iryna, and Bura, Kateryna. Facing Aggressiveness in Face-to-Face Arguing. Ukrainian Policymaker. 2019. Vol. 4. P. 13–20. DOI: https://doi.org/10.29202/up/4/2.
18. Pinto, R. C., J. A. Blair, K. E. Parr. Reasoning: A Practical Guide for Canadian Students. Scarborough : Prentice Hall Canada, Engelewood Cliffs : Prentice-Hall, 1993.
19. Proceedings of the Ninth Conference of the International Society for the Study of Argumentation. Bart Garssen, David Godden, Gordon R. Mitchell, Jean H.M. Wagemans (Eds.) Amsterdam : Sic Sat, Sciential International Centre for Scholarship in Argumentation Theory 2018.
20. Reason to Dissent. Proceedings of the 3rd European Conference on Argumentation, Volumes I, II, III. London: College Publications, 2020.
21. Stab, Christian & Gurevych, Iryna. Recognizing Insufficiently Supported Arguments in Argumentative Essays. 2017. 980-990. DOI: https://doi.org/10.18653/v1/E17-1092.
22. Zarefsky, D. The Practice of Argumentation: Effective Reasoning in Communication. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. DOI: https://doi.org/10.1017/9781139540926.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy