«CULTURAL POLICY STUDIES» ЯК АКАДЕМІЧНА ГАЛУЗЬ

Анотація

У статті проаналізовано виникнення та формування академічного поля досліджень cultural policy studies та його основних теоретичних підходів в контексті глобальних світових змін. Автором показано, що поширення та реалізація культурної політики на практиці викликала необхідність її дослідження, формування теоретичного фундаменту та основних підходів, а також критичної оцінки практичного втілення різних моделей. Друга світова війна стала відправною точкою радикальних змін як в національних політиках різних держав, так і в міжнародному полі.

Зміни в політиці відбувались на фоні глобальних змін у світі та появи нових форм культури в рамках постфордистської інформаційної економіки. Зазначено, що разом зі зміною світових тенденцій в культурі, економіці, та політиці змінилось і розуміння терміну «культура»: від культури як об’єкта до культурного як сигнифікації феноменів сучасного пізньокапіталістичного світу. Антропологічне визначення культури почало використовуватись на політичному рівні в адміністративних документах. Також культура була визнана як універсальна база соціального розвитку на всіх рівнях.

У статті описані відмінності між дисциплінарним, мультидисциплінарним і трансдисциплінарними підходами в контексті розвитку cultural policy studies та менеджменту мистецтва. Хоча сьогодні cultural policy studies є більшою мірою міждисциплінарним полем дослідження, все ж воно рухається до трансдисциплінарності. Визначено, що академічне поле cultural policy studies надзвичайно складне і строкате, а також характеризується фрагментарністю та неоднорідністю знання.

Автор показує, що культурний поворот сильно вплинув на гуманітарні та соціальні науки, а також політизацію знання. Найбільш прогресивно культурний поворот маніфестував себе в cultural studies, які послуговувались великою теоретичною базою соціальної філософії, а саме марксизмом, неомарксизмом, критичною теорією та працями Антоніо Ґрамші. Тоні Беннетт в 1990-х, намагаючись позбавитись від радикальної риторики cultural studies, створює нове академічне поле досліджень cultural policy studies. З цього моменту почалася дискусія про природу дослідження та подальший шлях cultural policy studies, яка найяскравіше виражена в працях Тоні Беннетта та Джима МакГігана. Позиція Беннетта базується на працях Мішеля Фуко і вимагає створення «культурних техніків», які будуть змінювати систему зсередини. Джим МакГіган звертається до Юргена Габермаса, захищаючи критичну діяльність інтелектуалів і вважає, що впливати на владу потрібно ззовні, завдяки публічній сфері та громадянському суспільству.

Ключові слова: культура, культурна політика, cultural policy studies, культурний поворот.