НОВІ КУЛЬТУРНІ ІНДУСТРІЇ ЯК СКЛАДНИК СУЧАСНОГО УРБАНІЗМУ ТА МАРКЕР АНТРОПОЛОГІЧНИХ ЗРУШЕНЬ

Анотація

У статті досліджується роль культурних індустрій як чинника міської антропології й втілення провідних векторів сучасного урбаністичного дискурсу. Базуючись на міждисциплінарному підході та ідеях сучасної філософії, соціології, культурології, урбаністики, пропонується розуміння сучасного міста як динамічної структури визначеної не тільки виробничими потребами, а й активно включеного у процеси культуротворення та соціальної взаємодії. В контексті постіндустріальної економіки розглянуті напрямки культурних стратегій, що визначають концепції сучасної урбаністики. Центральними поняттями для аналітики нових культурних індустрій є поняття «креативного міста» та «креативного класу», тому приділена увага як авторським концептам Ч. Лендрі та Р. Флоріди, так і дискусії навколо цих понять, в яких визначається їх зміст та ті перебільшення та ідеалізації реальності, які допущені авторами.

Особлива увага надана соціальним вимірам міського життя. Спираючись на розвідки урбаністів, соціологів, антропологів, розглянуто особливості соціальної тканини сучасних міст та численні проблемні вузли, які втілюються у нерівнозначний за культурним значенням територіальний розподіл міського простору між різними спільнотами, жорстке розмежування, сегрегацію певних груп, уніфікацію міського простору. Усе це породжує втрати ідентичності, капсулювання етнічних, класових спільностей і, головне, розриви у культурному та технологічному розвитку суспільства, що тісно пов’язано з соціальними і політичними напруженням та конфліктами. Усвідомлення взаємозв’язків соціального життя та матеріальних форм, що його опредметнюють, фіксується як складова частина нового урбанізму і відображається у понятті «екосистема міста» (Д. Джейкобс). Головними технологіями, що приймаються ним на озброєння, стає проектування публічних та інтерактивних міських кластерів (креативних просторів) та культурні індустрії активно задіяні у житті мегаполісів.

В останніх розділах наводяться приклади застосування та втілення зазначених урбаністичних трендів. Приділено увагу соціальним функціям культурних індустрій, їхньому потенціалу долання відчуженості, відсталості, ексклюзії. Означено та проаналізовано поняття «партисипації» як альтернативи консьюмеризму та складової частини інноваційної економіки та практики єднання соціального простору. Робляться висновки про дійсне місце креативних індустрій у процесі приведення міських просторів до антроповідповідного масштабу. Технології створення креативного міста та місце культурних індустрій у цьому процесі пропонуються для дискусії та обговорення.

Ключові слова: економіка вражень, креативне місто, креативний клас, міська антропологія, публічний простір, розумне місто, арт-стратегії, партисипація.