ФЕНОМЕН ПОСЛІДОВНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЯК УМОВА РОЗУМІННЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ТЕКСТІВ
Анотація
Стаття розглядає питання, що стосуються проблем перекладу філософських текстів, відштовхуючись від припущення, що деякі тексти надаються не до перекладу, а радше до інтерпретації. Саме тому задля створення адекватного перекладу необхідно вдаватися до різноманітних так званих компенсаторних засобів, завдяки яким уможливлюється передача як інформації, так і культурного навантаження тексту. Матеріалом статті є українські й англійські переклади класичних грецьких і середньовічних латинських філософських текстів. Такий матеріал є показовим, оскільки грецька мова була основною мовою філософських текстів античності, а латинська мова була основною мовою текстів епохи середньовіччя.
З уваги на встановлене твердження, що точний переклад створити практично неможливо, розглядається питання подвійних перекладів одного й того ж твору. Це питання розглядалося у попередніх дослідженнях, тому висновки базуються також і на них, попри те стаття намагається прослідкувати явище подвійного перекладу й на матеріалі новіших перекладів, щоб встановити ключові тенденції. Античний матеріал є вдячним середовищем для дослідження, оскільки саме від нього походить практично вся європейська філософія. Твори Гомера й Гесіода стали першими пам’ятками писемності, на яких опиралися усі наступні автори.
Основним матеріалом статті є діалоги Платона і коментарі Прокла до деяких із них, насамперед діалог «Кратил». Саме у цьому діалозі зустрічаємося з неможливістю перекласти деякі уривки тексту, оскільки Платон пояснює етимологію грецьких слів, як-от слово «антропос». За Платоном, це слово означає «той, хто дивиться вгору», оскільки лише людина цікавиться космосом, на відміну від усіх інших тварин, які спрямовують свій погляд на пошуки поживи, до землі. Відтворити текст неможливо жодною сучасною мовою, тому інтерпретатори вдаються до різних допоміжних засобів.
Діалог викликав цікавість починаючи з давніх часів, оскільки неоплатонік Прокл видав обширний і деталізований коментар до нього. Читаючи коментар Прокла, бачимо глибини античної міфології, які слугували витоками творчості Платона. Коментар Прокла дає можливість побачити, наскільки складнішими є питання, які обирає Платон для обговорення із співрозмовниками. Сам діалог «Кратил» не справляє на читача враження такої складної теологічної системи, яка стала основою для пояснення етимології.
Стаття намагається показати неперервність традицій європейської філософії, незважаючи на створення різних шкіл й адаптацію різних поглядів. Реалізм Аристотеля й переосмислення традицій античності у християнському дусі Св. Томи з Аквіну, незважаючи на привнесення нового матеріалу, були б неможливими без такого підґрунтя. Подальший раціоналізм Декарта, який хоча й не був платоністським, все ж у певному ракурсі продовжує ідеї Платона.
Діалоги продовжують справляти значний вплив і на сучасних дослідників, як-от на теорію мови Ноама Хомського, що базується на подібних засадах, зокрема на теорія «пригадування» Платона. Сучасні дискусії щодо так званих вічних питань неможливі без грецького й латинського підґрунтя. Стаття має за мету висвітлити деякі з них й вказати на те, що питання, які ставив Платон, досі не отримали повної відповіді. Українські переклади, на яких базується стаття, ще не є опубліковані.
Ключові слова: переклад, культурне середовище, подвійний переклад, інтерпретація, адекватність перекладу.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
1. Curd, P. Presocratic Philosophy. In E. N. Zalta (Ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/archives/win2016/entries/presocratics/.
2. Chomsky, N. On Nature and Language. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 362 p.
3. Davis, W. Philosophy of Language. Malden : Blackwell, 2003. 254 p.
4. Deely, J. Four Ages of Understanding. Chicago : University of Scranton Press 2001. 1250 p.
5. Deely, J. Intentionality and Semiotics. Chicago : University of Scranton Press, 2007. 475 p.
6. Descartes, R. Meditations. Transl. О. Khoma. К. : Duch i litera, 2017.
7. Descartes, R. Meditations. Transl. Z. Borusiuk. K. : Universe, 2000.
8. Eco, U. La Struttura Assente. Introducione alla ricerta semiologica. Milan, 1986. 237 p.
9. Homer. Odyssey. Transl. by Borys Ten. K, 1963. 466 p.
10. Homer. Odyssey. Transl. by Petro Nishchyns’kyi. Lviv, 1890. T. 1. 144 p., 1892. T. 2. 158 p.
11. Lewiss, D. Convention. Cambridge : Harvard University Press, 1969. 395 p.
12. Lepore, E., Stone, M. Imagination and Convention. Oxford : Oxford University Press 2015. 254 p.
13. Locke, John. Two Treatises on Government. К. : Osnovy, 2001.
14. Locke, John. Two Treatises on Government. К. : Nash Format, 2020.
15. Montgomery, E. Plato’s Cratylus: The Comedy of Language. Indianapolis: Indiana University Press, 2013. 248 p.
16. McNally, Th. Wittgenstein and the Philosophy of Language: The Legacy of the Philosophical Investigations. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 269 p.
17. Plato. Cratylus. (C. Reeve, Trans.). Indianapolis and Cambridge : Hackett, 1997. 345 p.
18. Proclus. On Plato Cratylus. (B. Duvick, Trans.). London : Bloomsbury, 2007, 350 p.
19. Plato. Cratylus. (B. Jowett, 1892 Trans.). URL: http://www.gutenberg.org/files/1616/1616- h/1616-h.htm.
20. Plato. Works in 12 vol. V. 12. (H. Fowler, 1921 Trans.). Cambridge : Harvard University Press; London: William Heinemann Ltd. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/ text?doc=plat.+crat.+383a.
21. Proclus Diadochus. In Platonis Cratylum Comment. Lipsiae : In aedibus B.G. Teubneri, 1908. 1250 p.
22. Proclus Diadochus. In Platonis Cratylum Comment. Lipsiae: In aedibus B.G. Teubneri, 1908. 1250 p.
23. Platon. Tvory. (In Ukrainian). (J. Kobiv, Trans.) Kyiv : Osnovy, 1995. 450 p.
24. Rescorla, M. Convention. In E. N. Zalta (Ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2008.
25. Sedley, D. Plato’s Cratylus. Cambridge : Cambridge University Press, 2003. 328 p.
26. Sodomora, P. Philosophy of Language: Ukrainian Translations. (In Ukrainian). Lviv : Spolom, 2010. 180 p.
27. Sodomora, P. Terminological System of St. Aquinas. (In Ukrainian). Lviv : Spolom, 2010. 280 p.
28. Torell J. St. Thomas Aquinas. The Person and his Work / J. Torell / trans. Robert Royal. Washington: Catholic University of America Press, 1996. 407 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2021.28.11
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy