ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ МИКОЛИ БЕРДЯЄВА

Анотація

Аналізується розвиток поглядів М.О. Бердяєва щодо сутності техніки та її соціальної ролі. Із цією метою докладно вивчається, як хронологічно змінювалися ці погляди, поступово наповнюючись новим змістом, до яких ідей щодо окресленої проблематики філософ повертався у багатьох своїх роботах. Такі ідеї становлять основу його філософії техніки.

Актуальність дослідження є викликаною необхідністю подальшого осмислення досягнень науково-технічного прогресу, його негативних наслідків, його суперечливого впливу на людину і природу. Також розвідка може бути цікавою з історико-філософської точки зору. Підкреслюється, що Бердяєв розглядає техніку як втілення сутнісних сил її творця, тобто людини: її рівня розвитку, зокрема духовного, її цілей і цінностей. Стверджується, що мислитель досліджував розвиток техніки з діалектичних позицій, через формування тріади, тезою якої є первісна природна цілісність, де духовне перебуває лише потенційно. Антитеза є пов’язаною з появою техніки, особливо машинної, створенням «другої природи». Ця поява зруйнувала вихідну природну цілісність, що в подальшому призвело до виникнення різнопланових суперечностей, пов’язаних із амбівалентністю процесу створення техніки та її використання. Техніка, з одного боку, є цінністю і благом, а з іншого – дегуманізує життя. Стадія синтезу означає ситуацію конструктивного вирішення суперечностей, сформованих на стадії антитези, за рахунок одухотворення матеріальної культури, тобто підкорення техніки духовному. У такий спосіб досягається оновлена цілісність духовного і матеріального на вищому щаблі їхнього розвитку. Цей щабель не є поверненням до примітивного натурального господарства, а є пов’язаним зі створенням такої техніки, яка відповідає високому рівню духовного стану суспільства і людини. Досягнення цього є реальним завдяки переосмисленню існуючої системи цінностей. Показано, що, на думку Бердяєва, у своєму розвитку техніка має бути підпорядкованою духу, тобто духовним цінностям життя, під якими філософ розуміє, перш за все, релігійні цінності. В іншому випадку сутність людини буде й далі спотворюватися – вона буде образом і подобою машини, так і не стане образом і подобою Бога і мікрокосмом, не зможе реалізувати свої творчі здібності, створюватиме техніку, яка завдаватиме шкоди і їй, і природі.

Ключові слова: техніка, людина, природа, тріада, цінність, духовність.