УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЯК ПОЛІСУБ’ЄКТНА, СКЛАДНООРГАНІЗОВАНА СИСТЕМА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Nina Averianova, Tetiana Voropayeva

Анотація


У статті досліджується феномен діаспори як полісуб’єктної, складноорганізованої системи, висвітлено її роль у контексті сучасної стратегічної політики держави. Саме поняття «діаспора» складне та багатогранне, тому дослідники вкладають різні значення в його зміст, включаючи сюди відмінні явища та процеси. Вчені за основу визначення діаспори беруть різноманітні критерії та ознаки – етнічні, релігійні, економічні, політичні та ін. Тобто існують значні відмінності в позиціях дослідників щодо розуміння феномена діаспори. На сьогодні діаспори включають в себе широкий спектр груп, таких як: політичні біженці, гастарбайтери, іммігранти, іноземці, вигнанці та ін. Методологічною базою цього наукового дослідження є інтегративний підхід, який поєднує переваги системного, суб’єктно-діяльнісного й синергетичного підходів, що є оптимальними для вивчення цілісних, багаторівневих, багатофункціональних систем. Інтегративний підхід до вивчення вітчизняного й зарубіжного українства найоптимальніше функціонує на перетині українознавства, діаспорознавства, міграціології, соціальної філософії, політології, соціології, етнопсихології та міжнародних відносин.

Доведено, що сьогодні діаспори багатьох країн світу зберігають свою окремішність і самобутність, водночас вони ефективно інтегрувались у політико-правове, соціально-економічне та культурне середовище країни проживання, при цьому діаспори мають можливість лобіювати інтереси країни походження. Підкреслюється, що співпраця з українською діаспорою зміцнює політичні, економічні та культурні зв’язки України з країнами проживання зарубіжних українців, сприяє просуванню економічних інтересів нашої держави. Україна, активно співпрацюючи з українською діаспорою, використовуючи її інтелектуальний, соціально-професійний, політико-правовий, фінансово-економічний та культурно-мистецький потенціал, може зайняти більш активну позицію для оптимального вирішення своїх найгостріших проблем. У свою чергу, Україна має підтримувати діаспору як у питаннях посилення захисту прав і свобод зарубіжних українців, так і в задоволенні їхніх культурно-мистецьких, освітніх і соціально-гуманітарних потреб. Нині надзвичайно важливим (як для країн проживання, так і для країн походження) є вироблення стратегії ефективної політики щодо діаспор.

Ключові слова: діаспора, українська діаспора, українська держава, країна походження, країна проживання, полісуб’єктність, інтегративний підхід.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Авер’янова Н.М. Культурно-мистецькі заходи української діаспори у контексті відстоювання національних інтересів України. Гілея: науковий вісник. 2018. Випуск 139(12). Ч. 2. Філософські науки. С. 118–120.

2. Авер’янова Н.М. Поняття «діаспора» у наукових розробках зарубіжних вчених: особливості інтерпретацій та застосування. Українознавчий альманах. 2021. Випуск 28. С. 8–13.

3. Воропаєва Т.С. Інтелектуальний супровід відновлення незалежності України: співпраця вітчизняних і зарубіжних українців (до 30-ої річниці незалежності України). Українознавчий альманах. 2021. Випуск 28. С. 27–33.

4. Воропаєва Т.С., Авер’янова Н.М. Зарубіжне українство як полісуб’єктний феномен. Українські громади за кордоном: нові точки відліку : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 22 квітня 2021 р. Львів, 2021. 158 с. С. 36–40.

5. Демографічна ситуація у 2020 році. Експрес-випуск / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2021/02/16.pdf.

6. Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2020 року / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344-2018-%D0%BF#Text.

7. Світовий конгрес українців 2017. 50 років у підтримці українського народу. Ювілейний випуск з нагоди 50-ліття Світового конгресу українців. URL: http:// www.ukrainianworldcongress.org/UserFiles/Image/Bulletins/50-Bulletin.pdf.

8. Трофименко М. Діаспора як об’єкт та суб’єкт публічної дипломатії. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2019. Т. 39. С. 92–101.

9. Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4. Предметно-тематична частина: П–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2013. 357 с.

10. Adamson Fiona B., Demetriou Madeleine. Remapping the Boundaries of “State” and “National Identity”: Incorporating Diasporas into IR Theorizing. European Journal of International Relations. 2007. Volume 13. Issue 4. Pp. 489–526.

11. Andersson Kerstin B. Digital Diasporas: an overview of the research areas of migration and new media through a narrative literature review. Human Technology. 2019. Volume 15(2). Рр. 142–180.

12. Averianova Nina, Voropaieva Tetiana. Transformation of the Collective Identity of Ukrainian Citizens After the Revolution of Dignity (2014–2019). Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 2020. № 7. Р. 45–71.

13. Brinkerhoff Jennifer M. Digital Diasporas: Identity and Transnational. Cambridge University Press, 2009. 288 р.

14. Diminescu Dana and Benjamin Loveluck. Traces of Dispersion: Online Media and Diasporic Identities. Crossings. Journal of Migration Culture. 2014. Volume 5(1). Рр. 23–39.

15. Ponzanesi Sandra. Digital Diasporas: Postcoloniality, Media and Affect. Interventions. International Journal of Postcolonial Studies. 2020. Volume 22(8). Рр. 977–993.

16. Ragazzi Francesco. Governing Diasporas. International Political Sociology. 2009. № 3. Pp. 378–397.

17. Shuval Judith T. Diaspora Migration: Definitional Ambiguities and a Theoretical Paradigm. International Migration. 2000. № 38(5). Рр. 41–57.

18. Stierstorfer Klaus and Carpi Daniela. Diaspora, Law and Literature. Berlin : De Gruyter, 2017.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2021.28.2

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy