КОНЦЕПТ СМАКУ: ҐЕНЕЗА ТА ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.17
Анотація
У статті досліджується походження та культурно-історичні трансформації концепту «смак», висвітлено роль концепту «смаку» у становленні європейської культурологічної та естетичної думки. Поняття «смак» є полісемічним, складним та багатогранним, воно має суттєві відмінності у відповідних інтерпретаціях в французькому, британському та німецькому дискурсах. Особлива увага в статті приділена розгляду становлення цього концепту та його ролі у формуванні естетичних засад французького Просвітництва. Метою філософського дослідження є виявлення ґенези та змістовних трансформацій концепту «смак» в європейській естетичній думці.
Доведено, що концепт «смак» зароджується в європейській культурі ще в епоху Відродження, коли це слово позначало витончені уподобання в галузі мистецтва. В той же час його концептуалізація відбувається лише в ХVІІ сторіччі, коли іспанський мислитель Б. Грасіан вперше використав його в сучасному естетичному сенсі. У французькому Просвітництві ХVІІІ століття воно стало ознакою належності до інтелектуальної та мистецької еліти. У британській філософії, особливо у Г’юма, який намагався подолати багато естетичних упереджень щодо витонченості смаку. Німецький концепт смаку-Geschmack з самого початку носив більш філософський характер, акцентуючи увагу на специфіці гносеологічного статусу смакових суджень. В статті аналізується специфіка його тлумачення І. Кантом. У Гегеля, однак, ця концепція втратила домінування в естетиці, а натомість в ірраціоналізмі Ніцше стала основою для вічного «зіткнення смаків». Після майже півстоліття забуття поняття «смак» у другій половині ХХ-го столітті набуло абсолютно нового значення. Смак стає соціальною конструкцією, яка визначає ідентичність індивіда. В сучасних умовах збройного та інформаційного протистояння російській агресії, великого значення набуває встановлення особливостей сучасного українського смаку (який ми визначаємо як романтично-бурлескний) брутально-сентименталістському спотвореному російському смаку. Можна стверджувати, що остання проблема повинна стати об’єктом подальших, більш ретельних досліджень.
Ключові слова: концепт смаку, густосол́огія, смак-goût, витончений смак, елітарність, смакtaste, смак-Geschmack, соціальний конструкт, ідентичність.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Вольтер. Эстетика: статьи, письма, предисловия и рассуждения / Пер. с франц. Л. Зониной, Н. Наумова. М. : Искусство, 1974. 390 с.
2. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: в 4 т. Т. 1 / Пер. с нем. Б. Г. Столпнера. М. : Искусство, 1968. 312 с.
3. Грульє Ж.-Ф., Брюжер Ф. Смак. Пер. Н. Годун. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. Том четвертий. Вид. друге. К. : Дух і літера, 2020. С. 241–251.
4. Калашник Н. Г. Естетичні смаки: їх витоки і формування. Запоріж. юрид.ун-т Запоріжжя : Просвіта. 2001. 343 с.
5. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения // Кант И. Соч.: в 6 т. Т. 6 / Ред. Т. И. Ойзерман. М. : Мысль, 1966. С. 349–588.
6. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч.: в 6 т. Т. 5 / Ред. В. Ф. Асмус. М. : Мысль, 1966. С. 161–527.
7. Ніцше Ф. Так мовив Заратустра. Пер. з нім. О. Фешовець. Повне зібрання творів. Том 4. Львів : Астролябія, 2010. 384 с.
8. Юм Д. О норме вкуса / Пер. с англ. Ф. Вермель. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли : в 5 т. Т. 2. Эстетические учения XVII–XVIII веков / Гл. ред. М. Ф. Овсянников. М. : Искусство, 1964. С. 140–58.
9. Agamben G. L’uomo senza contenuto. Milano : Rizzoli, 1970. 177 p.
10. Bourdieu P. Distinction. London : Routledge & Kegan Paul, 1994. 632 рр.
11. Hoffmann V. From Gluttony to Enlightenment: The World of Taste in Early Modern Europe, 2016. 304 с.
12. Vercelloni Luca. The Invention of Taste: A Cultural Account of Desire, Delight and Disgust in Fashion, Food and Art. Routledge, 2016. 224 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy