ВПЛИВ СВІТОВИХ ВОЄН НА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЮ ТЕХНІКИ В НАУКОВО-ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Історія осмислення концептуального виразу технічної реальності початку XX століття зазвичай обмежувалась захватом від росту ролі техніки у житті суспільства та жахом перед тим, на що здатна техніка слугуючи війні. Обидві точки зору є полярними і обмежують варіативність сприйняття феномену техніки у період Світових воєн. За короткий час, після Першої світової війни, завдяки спокусливій мові комфорту, раціональності та могутності, символи техніки проникли в найглухіші куточки земної кулі. Там, куди проникає об’єктивна мова цих символів, старий закон життя зазнає краху, витісняється в область чистого романтизму. Соціальні експерименти 20–30-х років ХХ століття та Друга світова війна, особливо використання атомної зброї, та «атомний шантаж» під час «холодної війни» внесли суттєві корективи в розгляд філософської проблематики техніки. В дискусіях американських та західнонімецьких дослідників філософії техніки 1960-х років акцент змістився на етичні проблеми і проблеми відповідальності. Техніка все частіше трактувалась як «доля» сучасного Заходу, що існує за власною логікою. Складалась нова система цінностей, де технічні параметри пронизували і підкоряли всі сфери суспільного життя, а майбутнє пов’язувалось з безперервним вдосконаленням технологій.

У статті представлений загальний вектор розвитку філософії техніки воєнного та поствоєнного періодів, що визначався не конкретними подіями, а скоріше глибинними і тривалими трансформаціями уявлень про техніку і технічний праксис. Саме в повоєнному дискурсі техніки з’являються впізнавані нотки побоювання перед всепроникаючою силою техніки, з відчуттям безпомічності в «залізному кулаці» технічного прогресу. Що викликало потребу в глибшому дослідженні технологічної реальності вже в науково-філософському контексті.

Сила техніки досягла свого апогею відповідаючи на запити війни, настільки, що почала загрожувати існуванню самого людства. У другій половині XX століття дослідники заговорили про необхідність обґрунтування певного механізму, що здатний своєчасно виявити і запобігти найбільш негативні наслідки розвитку техніки. У якості такого механізму повинна була виступати така концепція, де сама присутність людини є об’єктом обов’язку.

Ключові слова: філософія техніки, Перша світова війна, Друга світова війна, етика перспектив, гібридна війна.