ПИТАННЯ АКТУАЛІЗАЦІЇ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН В ІСТОРІЇ СУСПІЛЬНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.4
Анотація
Метою статті є дослідження питань актуалізації медико-соціальних відносин в історії суспільно-філософської думки. Відзначається, що медичні та соціальні хвилювали інтелігенцію з давніх часів. Ці питання вперше знайшли відображення в працях і зверненнях до суспільства давньогрецьких філософів. У статті переважно використані методи історичного хронологічного та порівняльного аналізу. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше на національному рівні проведено аналіз актуальності медико-соціальних відносин у давньогрецькому та середньовічному ісламському світі та приділено увагу проявам цих відносин в Азербайджані. У висновках автор узагальнив дослідження в цій галузі та відповідно до вимог суспільства в сучасний період виклав свої рекомендації та пропозиції. Застосування цих наук стало особистою справою дослідників, але це залишилося бажанням халіфа. Обсерваторією Улугбека керував його батько Тимурид-султан. Отже, наука була не лише автономною установою в мусульманському світі, вона навіть не була організмом, який мав значення для суспільства, і не санкціонувала звільнення релігійними та політичними елітами. Середньовічний ісламський світ не приймав гільдії та корпорації професіоналів. Професійні групи студентів, викладачів і науковців не були оформлені. І це заважало їх самостійному і внутрішньому розвитку. Тому незалежні академічні дослідницькі установи з внутрішнім керівництвом не були створені, як у європейських університетах, наприкінці Середньовіччя. Очевидно, головною причиною застою науки в ісламському світі була її нездатність створити вільний університет. Якби вони терпляче ставилися до цих університетів і вірили в підтримку як могутньої, так і релігійної влади, то ми б прийшли до зовсім іншого висновку. Очевидно, з цієї причини професійні медико-соціальні стосунки були недостатньо розвинені.
Ключові слова: філософія, антропологія, медицина, медико-соціальні відносини, раціоналізм, номіналізм, механізм, метафізика.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
1. Геюшев З. Б. Из истории средневековой восточной философии. Баку : Элм, 1989. 148 c.
2. Мамед-заде И. Р. Введение в этику. Баку : 2004. 160 c.
3. Şükürov A. M. Fəlsəfə. Dərslik. Bakı : Təknur nəşriyyatı, 2011. 420 s.
4. Rüstəmov Y. Fəlsəfənin əsasları. Bakı : Nurlan, 2007. 500 s.
5. Роузентал Ф. Торжество знаний (Концепция знаний в средневековом исламе). М., 1978.
6. Эфроимсон В. П. Родословная альтруизма (этика с позиции эволюционной генетики человека // Эфроимсон В. П. Гениальность и этика. М. : Русский мир, 1998. С. 435–466.
7. Силуянова И. Этика врачевания (современная медицина и православие). М. : «Московское подворье Святотроицкой Сергиевой лавры», 2001. 320 с.
8. Соколов В. В. Средневековая философия. М., 1979.
9. Рахилин В. К. Общество и живая природа: краткий очерк истории взаимодействия. М. : «Наука», 1989. 215 с.
10. Киященко Л. П. Опыт философии трансдисциплинарности (казус «биоэтики»). «Вопросы философии», 2005, № 8. С. 105–117.
11. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
12. Морозова Н. В. и др. Этика и деонтология в медицине. М., 1983.
13. Гасанов Г. Цель истории. Баку : Элм, 2004. 469 с. С. 224–340.
14. Siraisi N. Avisenna in Renessance in Italy. The Canon and Medical tearching in Italy Universitetis after 1500 y. Prinston, 1987.
15. Hourany E. F. Averroes on the Harmony of Religion and Philosophy. London : Macmillan press., 1961.
16. Фролов Л. Е. Проблема веры и знания в арабской философии. М., 1983.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy