НІГІЛІСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ У МІЖКУЛЬТУРНІЙ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Rostyslav Barabash


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.3

Анотація


У статті розглянуто проблему впливу нігілістичної культури на сучасний український соціум, виявлення нігілізації масової свідомості, розкритті деструктивних наслідків нігілістичних практик, позначенні ролі соціокультурного нігілізму у формуванні соціальної поведінки і життєвих стратегій українців.

Наголошено, що основним детермінантом нігілістичних настроїв виступає стан суспільства, а саме існуючі в ньому гострі соціальні проблеми, які і породжують нігілістичну реакцію як відповідь на безпосередньо отриманий життєвий досвід соціального актора.

Зазначено, що за допомогою поняття соціокультурного нігілізму можна отримати опис характеру детермінації нігілістичних настроїв у суспільстві, виявити діалектичний взаємозв’язок між об’єктивними детермінантами і суб’єктивними передумовами функціонування нігілістичної свідомості, встановити характер локалізації нігілістичного контенту в структурах українського суспільства.

Реалії соціокультурного буття сучасної України, де дуже помітне місце займають процеси деструктивного характеру, часто засновані на запереченні норм життя суспільства і культури (корумпованість, злочинність, наркоманія і т. п.), свідчать, що ми живемо в «епоху нігілізму»: час знецінення культурної традиції, дискредитації ідеологічних засад суспільства з урахуванням того, що нових чітко виокремлених суспільних цілей і цінностей практично немає.

Додаткову актуальність проблеми додає те, що вона виноситься, на обговорення наукової спільноти в умовах наростаючої глобалізації, що перетворилася в основний тренд сучасної цивілізації. Під впливом глобалізаційних процесів світ зобов’язаний появі так званого «нового нігілізму», побудованого на запереченні будь якої сакральності, будь яких авторитетів і будь якої нормотворчості в принципі. І якщо традиційні детермінанти і форми нігілізму знайшли хоч якесь висвітлення в роботах філософів, то ті модифікації поняття нігілізму, що все частіше виникають в сьогоденні, все ще залишаються далеко за межами наукового дискурсу. Зрозуміло, що дескриптивне дослідження нігілізму ні в якому разі не можна вважати самоціллю. Необхідно запропонувати конструктивну програму ізоляції найбільш небезпечних проявів нігілістичних ідей з одночасним пошуком можливостей використання окремих постулатів і установок нігілізму в інтересах суспільного блага.

Ключові слова: нігілізм, нігілістична свідомість, моральний нігілізм, правовий нігілізм, національний нігілізм, глобалізація.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Бабошин В. В. Нигилизм в современном обществе: феномен и сущность : Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук. Алмати, 2011. 237 с.

2. Бауман З. Філософія і постмодерністська соціологія // Питання філософії. Київ, 2008. 176 с.

3. Бодріяр Ж. Прозорість зла. К. : Світанок, 2006. 325 с.

4. Буравой М. Соціологія і нерівність. К. : Соціс. 2015. № 7. С. 10–11.

5. Кравченко С. А. Нормальна аномія: контури концепції. К. : Соціс, 2014. № 8. С. 7.

6. Тангаличева Р. К. Міжкультурна комунікація і аккультурація. К. : Соціс, 2015. № 7. С. 94.

7. Теребило Т. В. Термины и понятия лингвистики: общее языкознание. социолингвистика: словарь-справочник. [Интернет-ресурс]. 07.05.2021. URL: https://sociolinguistics_dictionary.academic.ru/468.

8. Фурс В. М. Філософія незавершеного модерну Юргена Хабермаса. Харків : Економпрес, 2000. 298 с.

9. Шелер М. Ресентимент в структурі моралі. Львів : Наука. 1999. 231 с.

10. Interview with Marion Fourcade: “Durkheim and science studies for economic sociology”. Journal of economic sociology. 2013. Vol. 14, no. 2. P. 8–16. URL: https://doi.org/10.17323 /1726-3247-2013-2-8-16 (date of access: 24.02.2022).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy