КОГНІТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ «ПОСТПРАВДИ»
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.2
Анотація
В статті аналізуються когнітивні передумови ситуації постправди. Визнано, що ситуація постправди та «епідемія невігластва» є симптомами розвитку інформаційного суспільства, спричиненим з одного боку – легким доступом до інформації, з іншого – когнітивними особливостями нашого мислення. Встановлено, що інформація, яка до нас потрапляє, проходить певну інтерпретацію, що розгортається за принципом роботи герменевтичного кола, в якому роль цілого виконує світогляд людини, сформований на базі її мовної та культурної ідентичності. З цього випливає, що упередженість сприйняття та аналізу інформації загалом притаманна процесам розуміння.
Досліджено, яким чином когнітивні упередження, впливають на формування світоглядних позицій та проявляються під час інтернет-дискусій. Відзначено, що особливо важливу роль при формуванні переконань відіграє «упередження підтвердження» (англ. Confirmation bias), яке спонукає нас інтерпретувати інформацію таким чином, щоб вона підтверджувала наші наявні погляди, та ігнорувати інформацію, яка їм суперечить. Також важливу роль відіграють такі когнітивні ефекти, як приєднання до більшості, інформаційний каскад, ілюзія знання, ефект Даннінга-Крюґера, ефект рівності, які є передумовами сприйнятливості людей до інформаційних маніпуляцій, на тлі яких поширюються пропаганда та постправда, а також шириться «епідемія невігластва». Механізм їхнього впливу на наше мислення схожий до принципу роботи герменевтичного кола, яке показує залежність інтерпретації окремих одиниць інформації від світогляду індивіда та його попередньої налаштованості, обумовленої ідентичністю.
Встановлено, що оскільки можливості поширення інформації у світі тільки збільшуватимуться, потреба у підвищенні рівня критичного мислення, здатності до рефлексії, об’єктивного аналізу інформації також буде зростати. Тому вважаємо, що розвиток критичного мислення мав би стати пріоритетним завданням, починаючи зі школи й закінчуючи вищими навчальними закладами, але також потрібні програми підтримки незалежних медіа, які б цілеспрямовано розвінчували дезінформацію, бо далеко не всі люди здатні культивувати в собі потяг до раціональності. У філософії також бажано робити наголос на цінності правди для нормального функціонування суспільства.
Ключові слова: інформаційні маніпуляції, епідемія невігластва, герменевтичне коло, когнітивні упередження, когнітивні ефекти, упередження підтвердження, критичне мислення.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Інформаційно-психологічне протиборство : підручник / В. М. Петрик та ін.; за заг. ред. В. В. Бедь. Київ, 2018. 386 с.
2. Макінтайр Лі. Постправда / пер. з англ. Роксоляна Свято. Київ : ArtHuss, 2021. 208 с.
3. Ніколс Том. Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими / пер. з англ. Євгенія Кузнєцова. Київ : Наш формат, 2019. 240 с.
4. Пінкер С. Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу / пер. з англ. Олени Любенко. Київ : Наш формат, 2019. 560 с.
5. Сломен С. Ілюзія знання: Чому ми ніколи не думаємо на самоті / пер. з англ. Мирослави Лузіної. Київ : Yakaboo Publishing, 2018. 344 с.
6. The evolution of cognitive bias. The Handbook of Evolutionary Psychology / Haselton M. G. and other. NJ, US : John Wiley & Sons Inc. 2005. P. 724–746.
7. Kruger J., Dunning D. Unskilled and Unaware of It: How Difficulties in Recognizing One’s Own Incompetence Lead to Inflated Self-Assessments. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 77. № 6. P. 1121–1134.
8. Kuran T., Cass R. S. Availability Cascades and Risk Regulation. Stanford Law Review. 1998–1999. № 51. P. 683–768.
9. Nickerson Raymond S. A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises. Review of General Psychology, 1998. № 2 (2). P. 175–220.
10. Word of the Year 2016. URL: https://languages.oup.com/word-of-the-year/2016/
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy
