РОЛЬ МЕДІА В КОМПЛЕКСНОМУ ВПЛИВОВІ ІСТОРІЇ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/10.30970/PHS.2022.30.9
Анотація
Стаття присвячена огляду феномену впливу засобів медіа на суспільну свідомість через історію. Історія розуміється як багатоманітний комплекс знань та інформації людства щодо його існування в певному часі та просторі. Останній має суб’єкт-об’єктні форму і зміст, проявляючись на різних рівнях свідомості – від індивідуальної до суспільної. Одним із засобів формування цих рівнів та видів свідомості є сфера медіа. Починаючи із винаходу книгодруку, суспільство через політиків, ідеологію, науку, освіту і виховання, в цілому, через культуру формує у свідомості громадян образ історії. Цей процес набув певного оформлення з початком друку газет та журналів, далі він був розвинений на платформі аудіо, відео, медійних засобів, які стали масовими у XX столітті. У час інформатизації суспільства, з поширенням інтернету, вплив медіа на свідомість суспільства і його громадян абсолютизував процес осягнення історії у вигляді тотальної інформації й певним чином генерованих знань про неї. Сучасна геополітика, а, особливо, російсько-Українська війна, зумовили новітнє відношення до історії та її сприйняття. Актуальність статті полягає у виділенні основних тенденцій в царині співвідношення мас-медіа та сприйняття, відображення й розуміння історії на рівнях суспільної та індивідуальної свідомості. Наукова новизна базується на спробі системного ретроспективного огляду впливу медіа на свідомість через осягнення історії, розглянутої у суб’єкт-об’єктних вимірах. Методологія викладеного матеріалу заснована на принципах – історико-логічному, системності та комплексності, об’єктивності, інтенціональності, інтерсуб’єктивності, та методах – структурно-функціональному (дав можливість проаналізувати роль і місце мас-медіа в сегменті впливу історії на свідомість), історичному (який сприяв висвітленню ролі та місця мас-медіа у розвитку суспільної та індивідуальної свідомості, в тому числі на платформі сприйняття, відображення та розуміння історії), порівняльному (який уможливив аналіз тенденцій, спільних рис та відмінностей у висвітленні історичної інформації у друкованих і електронних мас-медіа; на герменевтичній методології, яка певним чином досліджує вплив мас-медіа на суспільну та індивідуальну свідомість; застосування методу контент-аналізу дозволило оглядово висвітлити якісні та кількісні характеристики контенту мас-медіа з точки зору їхнього пливу на формування ідеалів, переконань, цінностей, світоглядних орієнтацій, практичних настанов індивідів, соціальних спільнот і суспільства у цілому; фокусоване застосування феноменологічної методології посприяло реалізації принципів інтенціональності й інтерсуб’єктивності; системний підхід було здійснено в сегменті аналізу впливу мас-медіа на політичну, моральну, релігійну та естетичну складові свідомості – індивідуальної та суспільної. Висновки зі статті підсумовують виклад її змісту та окреслюють коло невирішених та проєктивних питань (проблем), узагальнених у теоретичному та практичному контексті.
Ключові слова: історія, свідомість, аудиторія, засоби масової інформації, контент, суспільство, інформаційний простір.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Вишняков О. Інформаційна війна з Росією: уроки виживання. URL:fakty.ictv.ua/index/ readblog/id/1713 2. Войтович Н. О. Сучасна інформаційна війна: Росія проти України. Обрії друкарства. 2014. № 1. С. 69-78. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/obdr_2014_1_9 3. В’ятрович В. Таблоїдизація історії: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років. Львівська сесія проєкту “Відкрита школа історії”. 20 січня 2016. 4. Горбань Ю. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення. Вісник НАДУ. 2015. №1. С. 136-141. 5. Довга О. В. Мистецтво в соціологічних теоріях ХІХ – початку XX століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2013. № 3. С. 93-96. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2013_3_24 6. Дорошенко А. С. Гібридна війна в інформаційному суспільстві. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Харків, 2015. № 2(25). С. 21-28. 7. Зайко Л. Я. Мас-медіа як чинник формування суспільної свідомості: соціально-філософський аналіз: дис.. канд. філософських наук (доктора філософії): 09.00.03. Житомир, 2019. 269 с. 8. Коник А. “Історична пам’ять” та “політика пам’яті” в епоху медіакультури. Вісник Львів. ун-ту. Серія журн. 2009. Вип. 32. С. 153–163. 9. Кузик О. А. Когнітивні та комунікативні особливості мовленнєвої агресії в політичному дискурсі (на матеріалі електронних видань США та Великої Британії): дис.. канд. філологічних наук (доктора філософії): 10.02.04. Львів, 2019. 296 с. 10. Мадей А.С. Специфіка і тенденції висвітлення історико-культурної проблематики в українському медіа-просторі / ІІ науково-практична конференція «Інструменти і механізми модернізації наукових та освітніх процесів». Полтава, 18-19 грудня 2020. С. 95-98. 11. Ороховська Л. А. Медіакультура у дзеркалі філософії історії: монографія. Київ, 2015. 334 с. 12. Почепцов Г. Г. Смислові та інформаційні війни: Інформаційне суспільство. 2013. Вип. 18. С. 21-27. 13. Хлистун Г. Вплив мас-медіа на військові кампанії: теорія та історія. Міжнародні відносини. 2019, 2(50). С. 53-56. 14. Холод О. М. Медіа й теорії соціальних комунікацій: монографія. Київ, 2017. 409 с. |
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy
