РОЛЬ МЕДІА В КОМПЛЕКСНОМУ ВПЛИВОВІ ІСТОРІЇ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ

Olga Primachenko

Анотація


Стаття присвячена огляду феномену впливу засобів медіа на суспільну свідомість через історію. Історія розуміється як багатоманітний комплекс знань та інформації людства щодо його існування в певному часі та просторі. Останній має суб’єкт-об’єктні форму і зміст, проявляючись на різних рівнях свідомості – від індивідуальної до суспільної. Одним із засобів формування цих рівнів та видів свідомості є сфера медіа. Починаючи із винаходу книгодруку, суспільство через політиків, ідеологію, науку, освіту і виховання, в цілому, через культуру формує у свідомості громадян образ історії. Цей процес набув певного оформлення з початком друку газет та журналів, далі він був розвинений на платформі аудіо, відео, медійних засобів, які стали масовими у XX столітті. У час інформатизації суспільства, з поширенням інтернету, вплив медіа на свідомість суспільства і його громадян абсолютизував процес осягнення історії у вигляді тотальної інформації й певним чином генерованих знань про неї. Сучасна геополітика, а, особливо, російсько-Українська війна, зумовили новітнє відношення до історії та її сприйняття. Актуальність статті полягає у виділенні основних тенденцій в царині співвідношення мас-медіа та сприйняття, відображення й розуміння історії на рівнях суспільної та індивідуальної свідомості. Наукова новизна базується на спробі системного ретроспективного огляду впливу медіа на свідомість через осягнення історії, розглянутої у суб’єкт-об’єктних вимірах. Методологія викладеного матеріалу заснована на принципах – історико-логічному, системності та комплексності, об’єктивності, інтенціональності, інтерсуб’єктивності, та методах – структурно-функціональному (дав можливість проаналізувати роль і місце мас-медіа в сегменті впливу історії на свідомість), історичному (який сприяв висвітленню ролі та місця мас-медіа у розвитку суспільної та індивідуальної свідомості, в тому числі на платформі сприйняття, відображення та розуміння історії), порівняльному (який уможливив аналіз тенденцій, спільних рис та відмінностей у висвітленні історичної інформації у друкованих і електронних мас-медіа; на герменевтичній методології, яка певним чином досліджує вплив мас-медіа на суспільну та індивідуальну свідомість; застосування методу контент-аналізу дозволило оглядово висвітлити якісні та кількісні характеристики контенту мас-медіа з точки зору їхнього пливу на формування ідеалів, переконань, цінностей, світоглядних орієнтацій, практичних настанов індивідів, соціальних спільнот і суспільства у цілому; фокусоване застосування феноменологічної методології посприяло реалізації принципів інтенціональності й інтерсуб’єктивності; системний підхід було здійснено в сегменті аналізу впливу мас-медіа на політичну, моральну, релігійну та естетичну складові свідомості – індивідуальної та суспільної. Висновки зі статті підсумовують виклад її змісту та окреслюють коло невирішених та проєктивних питань (проблем), узагальнених у теоретичному та практичному контексті.

Ключові слова: історія, свідомість, аудиторія, засоби масової інформації, контент, суспільство, інформаційний простір.


Повний текст:

PDF

Посилання



1. Вишняков О. Інформаційна війна з Росією: уроки виживання. URL:fakty.ictv.ua/index/ readblog/id/1713

2. Войтович Н. О. Сучасна інформаційна війна: Росія проти України. Обрії друкарства. 2014. № 1. С. 69-78. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/obdr_2014_1_9

3. В’ятрович В. Таблоїдизація історії: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років. Львівська сесія проєкту “Відкрита школа історії”. 20 січня 2016.

4. Горбань Ю. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення. Вісник НАДУ. 2015. №1. С. 136-141.

5. Довга О. В. Мистецтво в соціологічних теоріях ХІХ – початку XX століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2013. № 3. С. 93-96. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2013_3_24

6. Дорошенко А. С. Гібридна війна в інформаційному суспільстві. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Харків, 2015. № 2(25). С. 21-28.

7. Зайко Л. Я. Мас-медіа як чинник формування суспільної свідомості: соціально-філософський аналіз: дис.. канд. філософських наук (доктора філософії): 09.00.03. Житомир, 2019. 269 с.

8. Коник А. “Історична пам’ять” та “політика пам’яті” в епоху медіакультури. Вісник Львів. ун-ту. Серія журн. 2009. Вип. 32. С. 153–163.

9. Кузик О. А. Когнітивні та комунікативні особливості мовленнєвої агресії в політичному дискурсі (на матеріалі електронних видань США та Великої Британії): дис.. канд. філологічних наук (доктора філософії): 10.02.04. Львів, 2019. 296 с.

10. Мадей А.С. Специфіка і тенденції висвітлення історико-культурної проблематики в українському медіа-просторі / ІІ науково-практична конференція «Інструменти і механізми модернізації наукових та освітніх процесів». Полтава, 18-19 грудня 2020. С. 95-98.

11. Ороховська Л. А. Медіакультура у дзеркалі філософії історії: монографія. Київ, 2015. 334 с.

12. Почепцов Г. Г. Смислові та інформаційні війни: Інформаційне суспільство. 2013. Вип. 18. С. 21-27.

13. Хлистун Г. Вплив мас-медіа на військові кампанії: теорія та історія. Міжнародні відносини. 2019, 2(50). С. 53-56.

14. Холод О. М. Медіа й теорії соціальних комунікацій: монографія. Київ, 2017. 409 с.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/10.30970/PHS.2022.30.9

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy