ЕТИМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЛОСОФІЇ ПАМ’ЯТІ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-13
Анотація
У статті висвітлено сучасний розвиток особливого напряму гуманітаристики – філософії пам’яті. Окреслено фронтири актуальної проблематики сучасних наукових зацікавлень у контексті спостереженої інтенції до розвитку гуманітарних наук у світі й України. Проаналізовано історико-культурні передумови формування категоріального апарату в дослідженнях феномену пам’яті. Визначено місце філософії пам’яті в соціокультурному контексті Античності на прикладі аналізу світоглядних категорій. Підкреслено важливість комплексного осмислення і підходу до предметів, що лежать у предметній площині науково-філософського аналізу. Особливе місце відведено розгляду аристотелівської теорії пам’яті та спогаду, диференціації цих двох понять. Зазначені точки дотику теорії пам’яті Арістотеля та мистецтва пам’яті. Ґрунтовно проаналізовано етимологічне дерево категоріального апарату філософії пам’яті у трактатах Арістотеля на прикладі таких праць, як малий трактат «Про пам’ять і спогади», великий трактат «Про душу», малий трактат «Про тлумачення», увагу також звернено на деякі частини «Фізики» та «Метафізики». Виявлено спільне та відмінне в теоріях пам’яті та спогаду Платона й Арістотеля. До матеріалів статті також долучена критика теорії пам’яті Плотіна. Досліджена філософсько-семантична складова частина грецького мовного характеру осмислення філософії пам’яті з огляду на категорії «пам’ять», «спогад», «пригадування», «наслідування», «уява», «репрезентація», «перцепція», «досвід», що висвітлюють теорії філософії пам’яті. Окреслено потребу в комплексному залученні теорії філософії пам’яті до аналізу аристотелівського підходу в дослідженнях предмету пам’яті. Запропоновано посилити інтенцію наукових зацікавлень до включення етимологічних складників, наголошено на важливості їх екзаменаційного перекладу разом із компаративним аналізом наявних перекладацьких версій. Підкреслено важливість акцентуації лінгвістичного складника у формуванні уявлень про теорії філософії пам’яті.
Ключові слова: філософія пам’яті, феномен, спогад, Античність, сприйняття, уява.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Киридон А. Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150–161.
2. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. Шинкарука та ін. Київ : Абрис, 2002. 746 с.
3. Aristotle. The categories. On interpretation. Prior analytics / T. Page et al. The Loeb Classical Library. London : William Heinemann Ltd. ; Cambridge Massachusetts : Harvard University Press, 1962. 553 p.
4. Aristotle. On memory and reminiscence. Transl. by J. Beare. Annals of neurosciences. 2010. V. 17. № 2. P. 87–91.
5. Aristotle. Peri psyches. Aristotele’s Psychology: in Greek and English / E. Wallace. Harvard University Press, 1882. 504 p. URL: https://archive.org/details/aristotelsperip00wallgoog/ page/n280.
6. Armstrong A. Plotinus: with an English Translation. Ennead. Cambridge, Mass. : Harvard University Press ; London : Heinemann, 1988. 704 p.
7. Bloch D. Aristotles On Memory an Recollection Philosophia Antiqua. Philosophia Antiqua Online. Leiden, The Netherlands : Brill. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004319752.
8. Chappel S.-G. Aristotle. Routledge Handbook of Philosophy of Memory / S. Bernecker et al. Oxon, New York : Routledge, 2017. P. 396–407.
9. King R. Aristotle and Plotinus on Memory. Quellen und Studienzur Philosophie. Berlin, 2009. 240 p.
10. Lorenz H. Ancient Theories of Soul / Edward N. Zalta (ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2009. URL: https://plato.stanford.edu/archives/sum2009/entries/ancient-soul/.
11. Yets F. The Art of Memory. Chicago : University of Chicago Press, 1966. 400 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy