КОНЦЕПТ, СТРУКТУРА І СУБСТРАТ У БІФУРКАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У роботі проводиться аналіз біфуркаційної моделі особистості. У цій моделі виділено дескриптори системи. На підставі тези про те, що будь-який об’єкт може бути розглянутий у вигляді системи, визначення особистості в контексті її біфуркацій виглядає як ієрархія дескрипторів першого роду, а саме: концепту, структури і субстрату. Таке уявлення системи запропоновано українським філософом, професором А. Уйомовим. Крім системних уявлень, у роботі використані категорії синергетики. Поняття «точка біфуркації», «біфуркація» є центральними в цій роботі, поряд із поняттям «атрактор» (у даному дослідженні будуть використовуватися поняття «атрактор буття особистості», «біфуркаційна особистість»). Концепт подано у вигляді властивості: має свідомість і несвідоме. Елементи свідомості можуть ґрунтуватися на визначенні Р. Декарта, який зміст свідомості розглянув як подання, а також як осягнення речі, оволодіння нею. Несвідоме, як елемент концепту, можна представити у вигляді його різновидів: за З. Фройдом, К. Юнгом і Е. Фроммом. Оскільки концепт вийшов атрибутивним, то структура повинна бути реляційною. Структурою системи «людина» можуть виступити її біосоціальні відносини, які розвиваються у процесі життєдіяльності в соціумі і прогнозуються їй з огляду на індивідуальний розвиток, що і визначає її буття. У статті автор наводить аргументи на перевагу соціального над біологічним у сучасної людини. Носієм такої структури, або субстратом досліджуваної системи є сам індивід. У системному визначенні особистості може бути відображено властивість «біфуркаційність». Біфуркаційна модель передбачає розгляд біфуркації як концептуальної властивості в системі «людина», тоді і людину потрібно визначити як «особистість із біфуркаційною свідомістю». За умови, що біфуркаційна свідомість в особистості сформувалася, структурою можуть виступити види криз (точки біфуркації й атрактори), викликані відносинами людини і навколишнього середовища (природного і соціального). Такі кризи можна назвати соціальними й індивідуальними. Автор приходить до висновку, що біфуркаційна свідомість характеризує тимчасовий, перехідний етап, і атрактором у точці біфуркації може стати формування постбіфуркаційної свідомості, яка в ідеалі схожа із властивістю «антикрихкість» (Нассім Талеб). Нассім Талеб зазначає, що цю властивість має все, що змінюється, і вона відрізняється від понять «еластичність», «гнучкість», «невразливість». Атрактори, які пов’язані з поліпшенням системи в постбіфуркаційні періоди, можна назвати «антикрихкими».

Ключові слова: особистість, біфуркаційна свідомість, атрактор буття, системний метод, концепт, структура, субстрат.