КОНЦЕПТ, СТРУКТУРА І СУБСТРАТ У БІФУРКАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ ОСОБИСТОСТІ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-12
Анотація
У роботі проводиться аналіз біфуркаційної моделі особистості. У цій моделі виділено дескриптори системи. На підставі тези про те, що будь-який об’єкт може бути розглянутий у вигляді системи, визначення особистості в контексті її біфуркацій виглядає як ієрархія дескрипторів першого роду, а саме: концепту, структури і субстрату. Таке уявлення системи запропоновано українським філософом, професором А. Уйомовим. Крім системних уявлень, у роботі використані категорії синергетики. Поняття «точка біфуркації», «біфуркація» є центральними в цій роботі, поряд із поняттям «атрактор» (у даному дослідженні будуть використовуватися поняття «атрактор буття особистості», «біфуркаційна особистість»). Концепт подано у вигляді властивості: має свідомість і несвідоме. Елементи свідомості можуть ґрунтуватися на визначенні Р. Декарта, який зміст свідомості розглянув як подання, а також як осягнення речі, оволодіння нею. Несвідоме, як елемент концепту, можна представити у вигляді його різновидів: за З. Фройдом, К. Юнгом і Е. Фроммом. Оскільки концепт вийшов атрибутивним, то структура повинна бути реляційною. Структурою системи «людина» можуть виступити її біосоціальні відносини, які розвиваються у процесі життєдіяльності в соціумі і прогнозуються їй з огляду на індивідуальний розвиток, що і визначає її буття. У статті автор наводить аргументи на перевагу соціального над біологічним у сучасної людини. Носієм такої структури, або субстратом досліджуваної системи є сам індивід. У системному визначенні особистості може бути відображено властивість «біфуркаційність». Біфуркаційна модель передбачає розгляд біфуркації як концептуальної властивості в системі «людина», тоді і людину потрібно визначити як «особистість із біфуркаційною свідомістю». За умови, що біфуркаційна свідомість в особистості сформувалася, структурою можуть виступити види криз (точки біфуркації й атрактори), викликані відносинами людини і навколишнього середовища (природного і соціального). Такі кризи можна назвати соціальними й індивідуальними. Автор приходить до висновку, що біфуркаційна свідомість характеризує тимчасовий, перехідний етап, і атрактором у точці біфуркації може стати формування постбіфуркаційної свідомості, яка в ідеалі схожа із властивістю «антикрихкість» (Нассім Талеб). Нассім Талеб зазначає, що цю властивість має все, що змінюється, і вона відрізняється від понять «еластичність», «гнучкість», «невразливість». Атрактори, які пов’язані з поліпшенням системи в постбіфуркаційні періоди, можна назвати «антикрихкими».
Ключові слова: особистість, біфуркаційна свідомість, атрактор буття, системний метод, концепт, структура, субстрат.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Ідея культури: виклики сучасної цивілізації / Є. Бистрицький та ін. Київ : Альтерпрес, 2003. 192 с.
2. Воронкова В., Кивлюк О., Андрюкайтене Р. Антропологічні виміри смарт-суспільства: теоретико-концептуальний досвід. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2018. № 73. С. 25–40. DOI: 10.30839/2072-7941.2018.143880.
3. Даренський В. Діалогіка мистецтва: людинотворчий вимір. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Філософія. Культурологія». 2010. URL: www.irbisnbuv.gov.ua › irbis_nbuv › cgiirbis_64.
4. Донникова И. Культурогенная сущность социальной самоорганизации : монография. Одесса : Печатный дом, 2011. 280 с.
5. Князева Е., Курдюмов С. Основания синергетики. Человек, конструирующий себя и свое будущее. Москва : Либроком, 2011. 264 с.
6. Куркина Е., Князева Е. Методология сетевого анализа социальных структур. Философия науки и техники. 2017. Т. 22. № 2. С. 120–135.
7. Олешкевич В. Рождение новой психической культуры. Москва, 1997. С. 352.
8. Петрушенко В. Цінності як конроверза тенденції руху до постлюдськості. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. Вип. 6. С. 120–123. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/aprfc_2015_6_31.
9. Родіна Н. Психологія копінг-повединки: системне моделювання : монографія. Одеса, 2011. 364 с.
10. Талеб Нассим Николас. Антихрупкость. Как извлечь выгоду из хаоса / пер. с англ. Н. Караева. Москва : КоЛибри ; Азбука-Аттикус, 2016. 768 с.
11. Тоффлер Э. Шок будущего / пер. с англ. Москва : ACT, 2002. 557 с.
12. Уёмов А. Системный подход и общая теория систем. Москва : Мысль, 1978. 272 с.
13. Фрейд З. Психология бессознательного. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 194 с.
14. Фромм Э. О методе и задаче аналитической социальной психологии. Заметки о психоанализе и историческом материализме (Über Methode und Aufgaben einer analytischen Sozialpsychologie. Bemerkungen über Psychoanalyse und historischen Materialismus). Zeitschrift für Sozialforschung. Франкфурт-на-Майне : Institut für Sozialforschung, 1932. № 1. S. 28–54.
15. Цимбрикевич Й, Фреїк Н. Природничо-філософське тлумачення протидії ентропії у живому світі. Фізика і хімія твердого тіла. 2014. Т. 15. № 3. С. 680–683.
16. Чистякова О. Человек в культуре модерна и постмодерна. URL: https://cyberleninka.ru/ (дата звернення: 20.11.2018).
17. Шалаев В. Бифуркационный человек в глобализирующемся мире. Мат. IV ВСК. Москва : РОС, 2002.
18. Юнг К.Г. Архетипи та колективне несвідоме / пер. Є. Котюк. Львів : Астролябія, 2018. 608 с.
19. Schwarzer R., Knoll N. Positive Coping: Mastering Demands and Searching for Meaning. New-York : McGraw-Hill, 2003. 468 p.
20. Schwarzer R. Stress, Resources, and Proactive Coping. Applied Psychology : An Internation Review. 2001. № 50 (3). P. 400–407.
21. Simon H. Model of Man. Social and Rational / Y. A. Simon. New-York : John Wiley&Sons. 1957. 279 p.
22. Scheck C., Kinicki A. Identifying the Antecedents of Coping with an Organizational Acquisition: A structural Assessment. Journal of Organizational Behavior. 2000. Vol. 21. P. 627–648.
23. URL: http://terme.ru/slovari/istorija-i-filosofija-nauki.html.
24. URL: https://www.ukr.net/ аттрактор.
25. URL: http://biofile.ru/chel/1685.html.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy
