ВТІЛЕНЕ БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ ГАБРІЕЛЯ МАРСЕЛЯ: АНТРОПОЛОГІЯ ТІЛА ЯК ПОГРАНИЧЧЯ МІЖ МАТЕРІЄЮ ТА ДУХОМ
Анотація
«Пам’ятайте, що вся моя філософія – це філософія втілення» [15, c. 105]. Даний мотив упроваджує читача в серцевину філософії Габріеля Марселя, а саме людини як єдиного буття, здатного усвідомити своє суще втілення. Термін «втілення» (incarnation) відображає злуку видимого та невидимого, кінцевого і безконечного, єдність матерії та духу. Звідси доноситься центральна думка твору «Бути і мати» (Être et avoir, 1933 р.) щодо визначення цілісності дійсності «втілення, як основної данності метафізики» [15, c. 15], унеможливлюючи будь-які спроби домінації, контролю, аналізу [15, c. 15]. Формула «Я є моїм тілом» описує фундаментальне місцезнаходження дієслова «бути» у категоріях онтологічного статусу втіленого буття (l’être incarné). Чи може феноменологія дієслова «мати» розглядатись як плацдарм для прояву буття за допомогою втіленого суб’єкта? Саме поняття тіла є межовою лінією (zone frontière) між «бути» та «мати». У світлі дискусії між теологією (христичним втіленням) та екзистенціальною філософією (втілення як «метафізична данність») саме феноменологічна ясність поняття плоті як «живого тіла» (vécu du corps) глибино оновляється по-новому за допомогою гуссерлівської традиції та французьких феноменологів ХХ століття (Мішель Онрі, Жан-Люк Кретьєн, Жан-Ів Лакост, Еммануель Фальк). Оригінальність Габріеля Марселя в даній дискусії про тілесність розкриє одночасну вартість тіла-об’єкта (у мене є тіло; j’ai un corps) і тіла-суб’єкта предмета (я є моїм тілом; je suis mon corps). Нерозривне співіснування двох формул «я маю тіло» та «я є моїм тілом» у двовимірній злуці об’єктивності та суб’єктивності тіла відривають значення «втіленого буття», яке «представляється тілом без змоги ототожнюватися з ним, не маючи тим паче також здатності себе від нього розрізнити» [9, c. 31]. Класичне розмежування предмета та суб’єкта щодо тілесності дозволяє Г. Марселю шукати вимір тілесності в між-посеред-кованності, яка не дозволяє тілу бути зредукованим виключно до Körper (тіло; corps) чи до Leib (плоть; chair). Отже, тіло у філософії Г. Марселя стає своєрідною прикордонною зоною між матеріальністю та трансцендентністю його буття, дозволяє йому не належати до дійсності дієслів «мати» та «бути». Марселівьська рефлексія стається свідомістю єдності, яка спроможна внести ясність у розуміння відмінювання дієслів «бути» і «мати». Тіло як шарнір та абсолютний посередник між матерією і духом забезпечує можливість переходів від «мати» у «бути» і навпаки. Варто зауважити, що попри численні дискурси Г. Марселя про буття, наявні в його філософських роздумах, мета сьогоднішнього дослідження полягає в унаочненні ролі тіла як шарніра та посередника участі в онтологічній таємниці.
Ключові слова: втілене буття, екзистенція, тіло, антропологія, персоналізм, таємниця буття, онтологія.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Marcel G. Durefus à l’invocation. Paris : Gallimard, 1940. 109 P.
2. Marcel G. Être et avoir. Collection philosophie européenne. Paris : Editions universitaires, 1991. 15 P.
3. Marcel G. Position et approches concrètes du mystère ontologiques. Paris : Vrin, 1949. 49 P.
4. Marcel G. Le mystère de l’être I, II. Paris : Nouvelle édition, Association Présence de Gabriel Marcel, 1997. 60 P.
5. Marcel G. La dignité humaine et ses assisses existentielles. Paris : Aubier, 1964. 68 P.
6. Marcel G. Journal Métaphysique. Paris : Gallimard, 1927. P. 305–350.
7. Marcel G. Marelationavec Heidegger (inédit). Cahier Association ‘Présence de Gabriel Marcel’ I: Gabriel Marcel et la pensée allemande. Paris, 1979. P. 25–38.
8. Marcel G. De l’audace en métaphysique. Revue de métaphysique et de morale.1947. T. LVII. P. 233–243.
9. Marcel G. Réflexions sur l’idée du savoir absolu et sur la participation de la pensée à l’être. Hiver 1910–1911. Louvain ; Paris : Fragments philosophiques, 1964. P. 22–23.
10. Marcel G. Contemporary Atheism and the Religious Mind. Philosophy today. 1960. № 4. P. 252–262.
11. Marcel G. Remarques sur la dépersonnalisation de la médecine. Qu’attendez – vous du médecin? / eds G. Marcel et al. Paris : Plon, 1953. P. 20–23.
12. Marcel G. Mon temps et moi (Temps et valeur). Entretiens sur le temps / eds J. Hersch, R. Poirier. Paris : Mouton, 1967. P. 11–19.
13. Marcel G. Note sur l’attestation créatrice dans mon œuvre. Le témoignage : Actes du Colloque organisé par le Centre International d’Etudes humanistes et par l’Institut d’Etudes philosophiques de Rome 5–11 janvier 1972 / ed. E. Castelli. Paris : Aubier, 1972. P. 531–534.
14. Les textes du colloque de Dijon de 1973, N. spécial de la Revue de Métaphysique et de Morale / eds. J. Parain-Vial et al. Paris : Edition Armand Colin, 1974. P. 386–387.
15. Entretien sautourde Gabriel Marcel, Colloque de Cerisy-la-Salle, août 1973, avec un texte de Gabriel Marcel et ses réponses aux exposés de M. Belay et al. Neuchâtel : La Beconnière, 1976. 287 P.
16. Marcel G. Mystère et l’existence. Le Mystère, Semaine des Intellectuels Catholiques, 18–25 novembre 1959. Paris : Pierre Horay, 1959. P. 27–33.
17. Marcel G. La conférence sur “Justice et Vérité”. Présence de Gabriel Marcel, Cahier 4. Gabriel Marcel et les injustices de ce temps. La responsabilité du philosophe. Paris : Aubier, 1983. P. 9–28.
18. Regard en arrière. Existentialisme chrétien : Gabriel Marcel / prés. E. Gilson ; eds J. Delhomme et al. Paris : Plon, 1947. P. 15–18.
19. Gabriel Marcel et la pensée allemande. Nietzsche, Heidegger, Ernst Bloch. Présence de Gabriel Marcel. Cahier № 1. 1979. P. 9–24.
20. Vers une ontologie concrète. Encyclopédie Française. T. XIX : Philosophie, Religion (Société Nouvelle de l’Encyclopédie Française). Paris : Larousse, 1957. P. 19 : 14–15.
21. Aind V. Disponibilité: a Marcellian attempstoreinstateman as incarnate : Diss. … for Doctorate in Faculty of Philosophy Pontifical Gregorian University. Rome : PUG, 1999. P. 32–35.
22. Barbaras R. La perception. Essai sur le sensible. Paris : Vrin, 2009. 128 P.
23. Breton D. Anthropologie du corps et modernité. Paris : Quadridge/PUF, 2005. 85 P.
24. Bollnow F. Die Lebens philosophie. Berlin : Springer, 1959. P. 46–48.
25. Britto E. Philosophie moderne et christianisme. Bibliotheca ephemeridum theologicarum lovaniensium. Vol. II. Leuven ; Paris ; Walpole : Université Catholique de Louvain, 2010. 1179 P.
26. Cain S. Gabriel Marcel. Regnery : Gateway, 1979. 128 P.
27. Colin P. Gabriel Marcel, Philosophe de l’Espérance. Paris : Cerf, La nuit surveillée, 2009. 43 P.
28. Collins J. The Existentialists : A Critical Study. Chicago : Henry Regnery Co, 1962. P. 125– 126.
29. Dagognet F. Lecorps. Paris : PUF, 1998. P. 54–55.
30. De saint Aubert E. Le scénario cartésien. Recherches sur la formation et la cohérence de l’intention philosophique de Merleau – Ponty. Paris : Vrin, 2005. 25 P.
31. Descartes R. Discours de la méthode. Euvres philosophiques de Descartes. Vol. I ; éd. F. Alquié. Paris : Editions Garnier, 1988. 628 P.
32. Descartes R. Méditations, les objections et les réponses. La méditation seconde. Euvres philosophiques de Descartes. Vol. II ; éd. F. Alquié. Paris : Edition Garnier, 1967. 488 P.
33. Descartes R. Les principes de la philosophie. Première partie. Vol. III / éd. F. Alquié. Paris : Edition Garnier, 1973. 149 P.
34. Descartes R. Lettre à Mesland, 9 février 1645. Euvres philosophiques de Descartes. Vol. III ; éd. F. Alquié. Paris : Edition Garnier, 1973. P. 544–551.
35. Descartes R. Les passions de l’âme. Euvres philosophiques de Descartes. Vol. III ; éd. F. Alquié. Paris : Edition Garnier, 1973. 976 P.
36. Durkan J. Philosopher of Incarnation. A study of Gabriel Marcel. The Tablet. 1947. № 4. P. 263–264.
37. Durozoi G. Dictionnaire de Philosophie. Paris : Editions Nathan, 1987. 262 P.
38. Falque E. L’embardée de la chair. Les Noces de l’Agneau. Essai philosophique sur le corps et l’eucharistie. Paris : La nuit surveillée ; Edition de Cerf, 2011. 41 P.
39. Falque Е. Dieu, la chair et l’autre. D’Irénée à Duns Scot. Paris : PUF, 2008. 287 P.
40. Franck D. Heidegger et le problème de l’e space. Paris : Les Editions de Minuit, 1986. 132 P.
41. Gallagher К.Т. La pensée créatrice : Marcel et Heidegger. Dialogue. 1969–1970. № 8. P. 22–43.
42. Gallagher K.T. Marcel, Jaspers and the Modes of Truth. Philosophy Today. 1982. № 26. P. 61–71.
43. Granier J. Nietzsche. Paris : PUF, 1982. 127 P.
44. Greisch J. Ontologie et temporalité. Esquisse d’une interprétation intégrale de Sein und Zeit. Paris : PUF, 1994. 522 P.
45. Heidegger M. Lettre sur l’Humanisme / tr. R. Munier. Paris : Aubier, 1983. 59 P.
46. Husserl E. La crisedes sciences européennes et la phénoménologie transcendantale / tr.G. Granel. Paris : Gallimard, 1976. 59 P.
47. Husserl E. Idées directrices pour une phénoménologie / tr. P. Ricœur. Paris : Gallimard, 1950. 126 P.
48. Joseph D.A. Self realization and intersubjectivity in Gabriel Marcel : A doctor at Dissertation ; preface G.B. Mondin. Rome : Pontifical Urban University, 1988. P. 78–80.
49. Labate S. Intimità e transcendenza. La questionedell’io a partireda Gabriel Marcel. Volume public atonel l’ambito dei “Programmidiricerca scientificadi rilevante interessenazionale” COFIN 2004. Napoli : Edizioni Scientifiche Italiane, 2007. 356 P.
50. Luther A. Marcel’s metaphysics of the we are. Philosophy Today. 1966. № 10. P. 190–203.
51. Matera R. La fenomenologia del corporeo. Rivista di Filosofia neo-scolastica. 1980. № 72. P. 62–79.
52. Merleau-Ponty M. Senset nonsens. Paris : Gallimard, 1996. 213 P.
53. McNicholl A. Il metodo della filosofia secondo Gabriel Marcel. Angelicum. 1957. № 34. P. 121–158.
54. Misrahi R. L’instauration du sujet au XVII siècle. Les figures du moi et la question du sujet depuis la Renaissance / R. Misrahi. Paris : Armand Colin, 1996. P. 26–30.
55. Parain-Vial J. Gabriel Marcel. Un veilleur et un éveilleur. Lausanne : L’age d’Homme, 1989. 231 P.
56. Poma I. Gabriel Marcel. La soglia invisibile. Napoli : Edizioni Scientifiche Italiane, 2008. 240 P.
57. Prini P. Essai sur les fondements de la psychologie. Euvres philosophiques de Descartes. Vol. VIII. Paris, 1932. P. 205–216.
58. Richir M. Le Corps. Essai sur l’intériorité. Paris : Hatier, 1993. 77 P.
59. Ricœur P. Philosophie de la Volonté. Le volontaire et l’involontaire. Vol. I / préface J. Greisch. Paris : Editions Points, 2009. 468 P.
60. Ricœur P. Entre éthique et ontologie: la disponibilité. Gabriel Marcel, Colloque organisé par la Bibliothèque Nationale et l’association “Présence de Gabriel Marcel”, 28–30 Septembre 1988 ; M. Sacquin. Paris : Bibliothèque Nationale, 1989. P. 159–161.
61. Ricœur P. Gabriel Marcel et Karl Jaspers. Philosophie du mystère et philosophie du paradoxe. Paris : Editions du Temps Présent, 1948. 455 P.
62. Riva F. Corpo e metafora in Gabriel Marcel. Milano : Vita e Pensiero, 1985. P. 216.
63. Russ J. Panorama des idées philosophiques. De Platon aux contemporains. Paris : Armand – Colin, 2000. 107 P.
64. Saudan S. Penser Dieu autrement. Introduction à l’œuvre d’Emmanuel Falque. Paris : Germina, 2013. 129 P.
65. Schmitz A.O. Marcel’s Dialectical Method. The Philosophy of Gabriel Marcel / eds. P.A. Schilpp, L.A. Hahn. Illinois : Open Court Press, 1984. P. 159–176.
66. Straus E.W., Macado M.A. Gabriel Marcel’s Notion of Incarnate Being. The Philosophy of Gabriel Marcel / eds. P.A. Schilpp, L.A. Hahn. Illinois : La Salle, 1984. P. 123–158.
67. Troisfontaines R. De l’existence à l’Etre. La philosophie de Gabriel Marcel. Vol. I. Paris : Vrin, 1953. 416 P.
68. Tilliette X. Philosophes contemporains. Gabriel Marcel, Maurice Merleau-Ponty, Karl Jaspers. Paris : Desclée de Brouwer, 1962. 112 P.
69. Vattimo J. Introduction à Heidegger / tr. J. Rolland. Paris : Cerf, 1985. 186 P.
70. Zielinski А. Lecture de Merleau-Ponty et Levinas. Le corps, le monde, l’autre. Paris : PUF, 2002. 317 P.
71. Marion J.-L. Une nouvelle morale provisoire, la liberté d’être libre. La Morale / éd. C. Bruaire. Paris : Fayard, 1981. P. 125–141.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-23-8
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy