СЕМАНТИЧНИЙ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СУЧАСНІСТЬ»

Oresta Losyk

Анотація


У статті розглянуто семантичні та історико-філософські особливості становлення феномену сучасності як сукупності актуальних нашій добі ідейно-світоглядних настанов. Обґрунтовано, що саму історію сучасності можна розглядати в синхронічній і діахронічній площинах. Підкреслено значущість і перспективність філософсько-семіотичного підходу у вивченні визначальних прикмет західної цивілізації впродовж останніх століть, саме: пришвидшення, емансипації, демократизації. До недостатньо досліджених аспектів порушеної проблематики належить, зокрема, з’ясування природи зв’язку між модерністю, модернізацією і Модерном. За допомогою концепції «часових пластів» Р. Козеллека з’ясовано, що новизна нашої доби сформувалася під впливом і часових, і субстанційно-ціннісних параметрів. На прикладі «модерності» класичної парадигми у період Модерну доведено, що її складники могли відрізнятися навіть у межах одного хронологічного періоду. Проаналізовано, як саме їх протистояння успішно виконували роль допоміжних «збудників» у формуванні новітньої доби, яка донедавна переконливо пов’язувала свій поступ із картезіанством. Відповідно до окресленого бачення, сформульовано деякі пропозиції стосовно тлумачення ключових складників сучасності, а саме: модерність розуміємо як провідну мисленнєву традицію і духово-ментальну своєрідність західного світорозуміння впродовж останніх п’ятсот років. Вона практично реалізується у процесах модернізації соціокультурного буття людини і керується твердою настановою на його раціоцентричну емансипацію. Згадані тенденції свого найвищого розквіту сягнули в історичний період Модерну (XVII – поч. ХІХ ст.), а згодом увійшли у найактуальнішу фазу сучасності, названої пост-Модерною (або Постмодерном), яка остаточно радикалізувала накопичені минулим досвіди осучаснення.

Ключові слова: сучасність, модернізація, модерність, Модерн, новітність


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Вельш В. Наш постмодерний модерн / В. Вельш; пер. з нім. – К.: Альтерпрес, 2004. – 328 с.

2. Історія европейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера; пер. з нім. – Львів: Літопис, 2004. – 720 с.

3. Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу / Р. Козеллек; пер. з нім. – К.: Дух і Літера, 2005. – C. 302–349.

4. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. Зі статтею Г.-Ґ. Ґадамера / Р. Козеллек; пер. з нім. – К.: Дух і Літера, 2006. – C. 251–292.

5. Левчук Л. Західноєвропейська естетика XX століття: Навчальний посібник / Л. Левчук. – К.: Либідь, 1997.– 224 с.

6. Лосик О. Феномен свободи і французький постмодернізм / О. Лосик. – Львів: Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2016. – 302 с.

7. Лук’янець B. C., Соболь О. М. Філософський постмодерн: Навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін / В. С. Лук’янець, О. М. Соболь. – К.: Абрис, 1998. – 352 с.

8. Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори / Х. Ортега-і-Гассет; пер. з ісп. – К.: Основи, 1994. – 420 с.

9. Сакун А. В. Евристика сучасності: знання, інновація, творчість / А. В. Сакун. – К.: Книга, 2015. – 352 с.

10. Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворництво. Естетичне переживання / В. Татаркевич; пер. з польс. – К.: Юніверс, 2001. – 368 с.

11. Bauman Z. Prawodawcy i tłumacze / Z. Bauman // Postmodernizm: Antologia przekładów / Pod red. R. Nycza. – Kraków: Wyd-wo «Baran i Suszczyński», 1996. – S. 269–298.

12. Habermas J. Modernizm – niedokończony projekt / J. Habermas // Postmodernizm: Antologia przekładów / Pod red. R. Nycza. – Kraków: Wyd-wo «Baran і Suszczyński», 1996. – S. 25–46.

13. La querelle des Anciens et des Modernes XVIIe–XVIIIe siècles / Éd. établie et annotée par A.-M. Lecoq. – Paris: Gallimard, 2001. – 893 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-22-12

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy