ВСЛУХАЮЧИСЬ У ГОЛОС СЛОВА: ПОКЛИК І ВІДПОВІДЬ У ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ЖАНА-ЛУЇ КРЕТЬЄНА
Анотація
Дана стаття ознайомлює українського читача з тематичним доробком сучасного французького філософа Жана-Луї Кретьєна (нар. 1952), розкриваючи співвідношення поклику та відповіді. У творі «Поклик та відповідь» Жан-Луї Кретьєн пише, що «поклик, кличучи мене, не залишає мене неушкодженим», тому що «відкриває у мені простір слухання» та розбиває в мені моє попереднє відчуття «бути покликаним». Незважаючи на будь-який спротив не слухати голос поклику та ігнорувати подію відповіді на поклик, суб’єкт, як покликаний покликом (l’appelant de l’appel), не в стані охопити «непослідовність» становлення сутності «інтимного» поклику своїм очікуванням. З огляду на первинність поклику, який стає умовою можливості відповіді, неможливо самій відповіді відповідати поклику, оскільки «розмова розпочинається з неможливості відповідати (correspondre) на запрошення говорити». У даний спосіб Жан-Луї Кретьєн, Жан-Люк Маріон, Еммануїл Левінас і, протилежно Гайдеґґер, відводять роль поклику, позбавленого метафізичного початку мови та відповідального за «повалення інтенціональності». Відмінювання «я», як «мене» в родовому (Гайдеґґер), «мене» у знахідному (Левінас), «мені» у давальному відмінках (Маріон) визначають поняття «поклику», як буття перед обличчям іншого, відданого (adonné).
Натомість за визначенням Жана-Луї Кретьєна, поклик (до)-прекрасного, Божий поклик, поклик до відповідальності, поклик тіла впроваджують категорію «відповіді», як своєрідного дару на голос поклику. Привілей відповіді відповідати на поклик (appel), розглядаються як пригадка (rappel) першого поклику оновлювати людську здатність слухати та відповідати на поклик «прекрасного». Краса, прекрасне, стають першим наміром зустрічі суб’єкта зі світом, який не тільки існує у ньому, але також і надає речам імена. Інтерпретуючи платонівський діалог «Кратил» (416 Б-Д) Жан-Луї Кретьєн простежує значення грецького слова «краси» (ta kala), яка кличе (to kaloun). Поклик закликає до краси, як виклик на відкритість та закритість перед «пре-красним», тому що поклик (kalein) віднаходить свою конотацію в (kalon). Почута краса, як прекрасне поклику, зранює імперативним надміром відповідаючого відповіддю на поклик, адже «від цієї рани народжується радість пісні» творіння. Кретьєн пише : «поява прекрасного не займає місця (place), вона (краса) породжує місце (lieu). Прекрасне не твориться в наперед визначеному просторі, як передумові умови своєї можливості, як начебто прекрасне увійшло б на сцену, в декорі, під попередньо встановленим освітленням (…). Прекрасне дає початок, змушує людину піднятися під радісний і несамовитий вигук. Відкрите «ось-тут» прекрасного не з’являється на жодному кадастрі, уподібнюючись блискавкам, які не з’являються». У намаганні зрозуміти нескінченність поклику та кінцевість відповіді, Жан-Луї Кретьєн резюмує миттєвість цього відношення описом неуособленого діалогу Поля Клоделя з музою Ерато: «Ерато, ти споглядаєш на мене, і я відчитую у твоїх очах рішення! Я читаю відповідь, читаю питання у твоїх очах. Відповідь і питання у твоїх очах!»
Ключові слова: поклик, відповідь, краса, творіння, вибір, голос.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
1. Ballan J. Between Call and Voice: The Antiphonal Thought of Jean-Louis Chrétien / Words of life. New theological turns in French Phenomenology / ed. by B. E. Benson-N. Wirzba; – New York: Fordham University Press, 2010. – P. 196-207.
2. Benson B.E. Chrétien on the Call that wounds // Words of life. New theological turns in French Phenomenology / ed. by B. E. Benson-N. Wirzba; – New York: Fordham University Press, 2010. – P. 208-221.
3. Boer R. The pure giveness of the call/event: between Alain Badiou and Jean-Louis Chrétien/ R. Boer // Colloquium. – 2012. № 44/2. – P. 163-176.
4. Chrétien J.-L. L’appel et la réponse / J.-L. Chrétien. – Paris : Éd. De Minuit, 1992. – 155 p.
5. Chrétien J.-L. The Call and the Response / J.-L. Chrétien; [tr. A. Davenport]. – New York: Fordham University Press, 2004. – 144 p.
6. Chrétien J.-L. The Ark of speech / J.-L. Chrétien; [tr. A. Brown]. – London and New York: Routledge, 1998. – 170 p.
7. Chrétien J.-L. The Unforgettable and the Unhoped For / J.-L. Chrétien; [tr. J. Bloechl]. – New York: Fordham University Press, 2002. – 135 p.
8. Chrétien J.-L. Saint Augustin et les actes de la parole / J.-L. Chrétien. – Paris : PUF, 2002. – P. 211-222.
9. Chrétien J.-L. Répondre. Figures de la réponse et de la responsabilité / J.-L. Chrétien. – Paris : PUF, 2007. – 256 p.
10. Claudel P. Cinq grandes odes. Œuvres poétiques / P. Claudel. – Paris : Éd. Petit, 1967.
11. Courtine J.-F. Heidegger et la phénoménologie / J.-F. Courtine. – Paris : Vrin, 1990. – P. 327-353.
12. Davis J. The Call of Grace: Henri de Lubac, Jean-Louis Chrétien, and the Theological Conditions of Christian Radical Phenomenology // Words of life. New theological turns in French Phenomenology / ed. by B. E. Benson-N. Wirzba; – New York: Fordham University Press, 2010. – P. 181-195.
13. DeLay S. Phenomenology in France: A Philosophical and Theological Introduction / S. DeLay. – London: Routledge, 2018. – P. 200-246.
14. Gschwandtner C. M. Postmodern Apologetics? Arguments for God in contemporary philosophy/ C. M. Gschwandtner. – New York: Fordham University Press, 2013. – P. 143-162.
15. Heidegger M. Das Ereignis / M. Heidegger. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2009. GA 71 – P. 283-284.
16. Heidegger M. Sein und Zeit / M. Heidegger; Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1976 – 583 p.
17. Gondek H.-D. – Tengelyi L. Neue Phänomenologie in Frankreich / H.-D. Gondek– L. Tengelyi; – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2011. – 368-580 p.
18. Gramont de J. L’aventure de la parole selon Jean-Louis Chrétien / J. de Gramont // Comprendre. – 2017. – № 19/2 . – P. 9-30.
19. Kosky J. L. The Human in question: Augustinian dimensions in Jean-Luc Marion // Words of life. New theological turns in French Phenomenology / ed. by B. E. Benson-N. Wirzba. – New York: Fordham University Press, 2010. – P. 103-119.
20. Marion J.-L. Étant donné. Essai d’une phénoménologie de la donatin / J.-L. Marion. – Paris: Quadrige/PUF, 2005. – 452 p.
21. Marion J.-L. Being Given: Toward a Phenomenology of Givenness / J.-L. Marion; [tr. J. L. Kosky]. – Stanford: Stanford University Press, 2002. – 385 p.
22. Peruzzotti F. Lo scritto e il suo lettore. In ascolto di Jean-Louis Chrétien, Martin Heidegger, Jean-Luc Mation / F. Peruzzotti. – Milano-Udine: Mimesis, 2015. – P. 65-109.
23. Thirion B. L’appel dans la pensée de Jean-Louis Chrétien. Contexte et introduction / B. Thirion. – Paris : L’Hartmattan, 2002. – 238 p.
24. Thirion B. Par une blessure engendré... Introduction à la notion d’appel chez Jean-Louis Chrétien / B. Thirion // Revue Philosophique de Louvain. – 2002. № 100/4. – P. 742-761.
25. Thomas-Fogiel I. The call in the thought of Lévinas, Marion and Chrétien: Description of Phenomenon or Deconstruction of a Tradition? / I. Thomas-Fogiel // Aisthesis. Pratiche, linguaggi e saperi dell’estetico. – 2011. – №4/2. – P. 111-135.
26. Simmons J. A. – Benson B. E. The New Phenomenology. A Philosophical Introduction / J. A. Simmons – B. E. Benson. – London-New Delhi-New York-Sydney: Bloomsbury Academic, 2013. – 285 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-22-7
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy