ПОЛІТИКА РЕГРЕСІЇ: ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ У ПОГЛЯДАХ ЕРНСТА КАССІРЕРА ТА АУРЕЛА КОЛНАЯ
Анотація
Мета статті полягає у проведенні компаративного дослідження підходів Е. Кассірера та А. Колная щодо тлумачення ідеї національної держави у радикальному її розумінні. Це стосується ототожнення національної суверенності з необмеженим правом народу як до зовнішнього, так і внутрішнього політичного самоокреслення. Особлива увага в запропонованому аналізі приділяється діагнозу причин виникнення специфічної форми німецького націоналізму (з подальшою його критикою), який представлений, з одного боку, Е. Кассірером у праці «Міт держави» (1946), та ґрунтовним дослідженням А. Колная за назвою «Війна проти Заходу» (1938), – з іншого.
Докладно аналізується філософський підхід А. Колная – одного з впливових і, на жаль, забутих представників будапештської школи психоаналізу й феноменологічного напряму у філософії. У статті обґрунтовано наукову доречність порівнювати критику національного соціалізму А. Колная, розвинуту ним у 1930-х роках, із критикою міту держави, запропонованою Е. Кассірером, як визначним представником неокантіанства. Однією із підстав співставлення їхніх позицій є те, що обидва вчені підкреслювали суттєве значення ролі емоцій у соціально-політичному житті. На думку автора статті, ці дослідники інтерпретували політичні феномени як такі, що конституюються у результаті впливу не лише раціональних механізмів, але також таких афективних чинників, як вірування, релігія або міт.
Обґрунтовано, що і Е. Кассірер, і А. Колнай схилялися розглядати явище націоналізму у категоріях політики «регресії». Висувається припущення, що подібний підхід започаткував саме А. Колнай у своїй першій книжці «Психоаналіз та соціологія» (1921). У ній він запропонував психоаналітичне визначення регресії як різновиду скерування психічного життя до попереднього або менш розвинутого психологічного стану. Покликаючись на концепцію З. Фройда, викладену у розвідці «Тотем і табу», А. Колнай доводив у своєму дослідженні, що під таким кутом бачення механізм регресії стає характерним не лише для індивідуальних психічних хвороб, але також і масових психозів, які проілюстрував явищами фашизму та комунізму.
Продемонстровано, що Е. Кассірер і А. Колнай, подібно, як і М. Горкгаймер і Т. Адорно у книзі «Діалектика Просвітництва», трактували розквіт мітичного мислення у політичній філософії як вияв діалектичного розуму, іманентного для західної культури. Діалектичність, в свою чергу, проявляється у парадоксальній тенденції просвітницького раціоналізму приховано схилятися до мітології.
У статті підкреслюється, що Е. Кассірер і А. Колнай, на відміну від згаданих представників Франкфуртської школи, не поділяли віри останніх у винятково емансипаційну функцію мислення. Єдино можливий, хай навіть і обмежений, «поступ» в історії згадані дослідники вбачали у протистоянні політичним мітологіям, як формам політичної регресії, що розгортається на шляху наукової, економічної і мистецької активності. Тому їхній підхід запропоновано визначати як приклад парадоксальної «консервативної політики поступу».
У підсумку доводиться, що компаративний аналіз соціально-політичної філософії Е. Кассірера і А. Колная є евристичним щодо його застосовування у контексті сучасних тенденцій опозиційного порівняння «необмеженого національного суверенітету» і суверенітету міжнародного права. Обгрунтовано, що методологія аналізу названими мислителями ідеї національної держави не втрачає актуальності в наш час.
Ключові слова: національна держава, регресія, мітологія, поступ, політична незалежність.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
1. Arendt Hannah, Origins of Totalitarianism (New York: Harcourt, 1951).
2. Cassirer Ernst, An Essay on Man. An Introduction to a Philosophy of Human Culture, Yale University Press, 1944).
3. Cassirer Ernst, The Myth of the State (New Haven: Publisher, 1946).
4. Dunlop Francis, Kolnai’s Dissertation Der ethische Wert und die Wirklichkeit: A «Completion» of Scheler’s Value-Ethics, in Zoltan Balacs and Francis Dunlop, Exploring the World of Human Practice: Readings in and about the Philosophy of Aurel Kolnai (New York, 2004).
5. Honneth Axel. «Phänomenologie des Bösen. Das vergessene Werk von Aurel Kolnai» published as «Afterword» to A. Kolnai,, Frankfurt am Main 2007.
6. Honneth Axel, Die Phänomenologie des Bösen. Das vergessene Werk von Aurel Kolnai» published as «Afterword» to A. Kolnai,, Frankfurt am Main 2007.
7. Honneth Axel, Vivisektionen eines Zeitalters. Porträts zur Ideengeschichte des 20. Jahrhunderts, Berlin 2014, pp. 76-77.
8. Horkheimer Max, Adorno Theodor, Dialectic of Enlightenment: Philosophical Fragments, trans. By Edmund Jephcott (Stanford: CA, Stanford University Press, 2002).
9. Joachim Carl. Friedrich and Zbigniew Brzezinski, Totalitarian Dictatorship and Autocracy (City of Publication: Harvard University Press, 1956).
10. Kolnai Aurel, «Die geistesgeschichtliche Bedeutung der Psychoanalyse,» Internationale Zeitschrift für Psychoanalyse 9.3 (1923): 355.
11. Kolnai Aurel, «Max Scheler's Kritik und Würdigung der Freudschen Libidolehre,» Imago. Zeitschrift für Anwendung der Psychoanalyse an Geisteswissenschaften, (1925):135-146.
12. Kolnai Aurel, «The Meaning of the Common Man,» Thomist (1949).
13. Kolnai Aurel, «The Standard Modes of Aversion: Fear, Disgust and Hatred, Mind, 107(1998), s. 581–595.
14. Kolnai Aurel, Der Inhalt der Politik, «Zeitschrift für die gesamte Staatswissenschaft», Bd. 94, H. 1. (1933), s. 1-38.
15. Kolnai Aurel, Ethics, Value & Reality (London and New York, 2008).
16. Kolnai Aurel, On Disgust (Chicago and La Salle, 2004).
17. Kolnai Aurel, Privilege and Liberty and other Essays in Political Philosophy (Lanham, 1999).
18. Kolnai Aurel, Psychoanalyse und Soziologie. Zur Psychologie von Masse und Gesellschaft (Leipzig/Wien/Zürich, 1920). The first English edition of this text is Psychoanalysis and Sociology, trans. Eden and Cedar Paul (New York: Harcourt, 1922).
19. Kolnai Aurel, The War Against the West (New York: Publisher, 1938).
20. Mészáros J., Ferenczi and Beyond. Exile of the Budapest School and Solidarity in the Psychoanalytic Movement during the Nazi Years (London, 2014).
21. Plessner Helmuth, Verspätete Nation. Über die politische Verführbarkeit bürgerlichen Geistes (Stuttgart, 1959). (First published as Schicksal deutschen Geistes im Ausgang seiner bürgerlichen Epoche, Zürich, 1935).
22. Radford Robert, «Aurel Kolnai's ‘Disgust’: a Source in the Art and Writing of Salvador Dali,» in Zoltan Balacs and Francis Dunlop, Exploring the World of Human Practice, (City: Publisher, year), s. 327-333.
23. Rosenberg Alfred, The Mythos des 20. Jahrhunderts, (München, 1934).
24. Scheler Max, The Nature of Sympathy, trans. by P. Heath (New Brunswick, 2008).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999-2019-22-3
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy