МІЖРЕГІОНАЛЬНІ І МІЖЧАСОВІ ВІДМІННОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ТА ОПІРНОСТІ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ

Анотація

Анотація. Формування просторової політики сталого розвитку є одним із аспектів державного регулювання структурних змін у національній економіці, зокрема з точки зору подолання наслідків військової агресії проти України та післявоєнного відновлення на засадах сталого розвитку. Поглибленого теоретичного й прикладного дослідження потребує проблема співвідношення системної стійкості та просторової структурованості в національній і регіональній економіці. Зокрема, категорія поляризації є недостатньо розробленою, оскільки включає в себе як нерівномірність просторового розподілу економічної діяльності, так і просторово-структурну розірваність економічних процесів у територіальних громадах. Важливого методичного значення набувають питання визначення способів вимірювання просторової поляризації та розробка показників, придатних до оцінки сили ефекту у статистичних моделях.

Метою статті є тестування статистичного зв’язку між стійкістю податкових надходжень до бюджетів територіальних громад в період збройної агресії проти України та статистичними характеристиками їх розподілу. Емпіричною базою дослідження є набори даних для трьох прифронтових регіонів України (Чернігівської, Сумської та Харківської), а також Львівської області. Сумська та Чернігівська області України у 2020 році демонстрували доволі подібні результати як за загальним обсягом податкових надходжень до місцевих бюджетів, так і за поляризацією їх просторового розподілу на рівні територіальних громад. Сумська область продемонструвала зниження податкових надходжень на 7,9% порівняно з обсягом 2021 року; Чернігівська область – зниження лише на 1,5%. Харківська область у 2023 році продемонструвала реальне скорочення загальних надходжень на 44%, у 2024 році – на 52% порівняно із 2021 роком. Податкові надходження на особу у стійкіших регіонах були більш поляризованими, а скорочення абсолютних реальних надходжень супроводжувалося зниженням бімодальності за Пірсоном. Використання бутстреп-методики дає змогу як здійснювати безпосереднє вимірювання ступеня бімодальності, так і тестувати статистичні гіпотези щодо форми розподілу за рядом критеріїв. Оцінювання D-критерію Ешмана як індикатора бімодальності проводилося для кожної області упродовж трьох кварталів 2021, 2023 і 2024 років. Тестування гіпотези здійснювалося із застосуванням t-тесту Велча для вибірок з нерівною дисперсією. Результати тестування дозволяють відкинути нуль-гіпотезу за рівня довіри більше 95%. Водночас різниця у значеннях D-критерію між вибірками громад, які відрізняються за рівне стійкості, лежить у 95-відсотковому довірчому інтервалі між -0,55 та -1,01, тобто, вибірки громад, що показують вищу резилієнтність податкових надходжень, характеризуються нижчим ступенем бімодальності за Ешманом. Цей результат є протилежним до застосування коефіцієнту бімодальності Пірсона та коефіцієнту поляризації за методикою OECD. Виходячи з цього, перспективи подальших досліджень пов’язані в першу чергу із теоретичною інтерпретацією одержаних кількісних результатів.

Ключові слова: бімодальність, D-критерій Ешмана, просторово-структурні диспропорції, просторова стійкість, опірність, резилієнтність.