ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Анотація

Анотація. Метою статті є визначення та структурування основних переваг і недоліків впровадження штучного інтелекту в аудиті, а також ідентифікація ключових викликів, що виникають у процесі інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) в сучасну аудиторську діяльність.

Методологічну основу дослідження становлять методи теоретичного узагальнення та аналізу наукових публікацій для вивчення стану проблеми, системний підхід для структурування інформації, а також метод класифікації для групування виявлених переваг та ризиків за відповідними категоріями. У результаті встановлено, що головними перевагами застосування ШІ в аудиті є значна автоматизація рутинних операцій, що вивільняє час фахівців для аналітичної роботи; можливість здійснювати суцільний аналіз 100% фінансових транзакцій замість традиційних вибіркових перевірок; та суттєве підвищення точності й швидкості виявлення фінансових аномалій, помилок та шахрайських дій. Водночас основними викликами визначено відсутність єдиних міжнародних та національних регуляторних стандартів використання ШІ в аудиті; технологічна проблема «чорної скриньки», яка ускладнює пояснення рішень алгоритмів; ризики системних помилок через упередженість вхідних даних; та гострий дефіцит аудиторів, що володіють гібридними ІТ-компетенціями. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані керівниками аудиторських компаній для розробки внутрішніх дорожніх карт з впровадження ШІ, а також закладами вищої освіти для своєчасної модернізації навчальних програм з метою підготовки аудиторів нового покоління.

Ключові слова: аналіз даних, аудит, аудиторська діяльність, автоматизація, регулювання, фінансовий контроль, цифровізація економіки, штучний інтелект.