Вісник Львівського університету. Серія біологічна

В умовах тваринницької ферми приватного підприємства проводили моніторинг стану відтворювальної здатності корів. У квітні–червні першої → третьої доби тічки від 14 корів 3–9-річного віку української чорно-рябої (голштинізованої) породи відібрали зразки матково-вагінальної слизу (МВС). За візуально оціненими ознаками забарвлення й густини та визначеними показниками об’єму і маси спалених легкозаймистих (ЛЗ), термостійких (ТС) органічних (ОР) та розчинених (РВР) і не розчинених (НВР) водою речовин із наведеної кількості корів сформували контрольну (n=9) й дослідну (n=5) групи. Результати проведеного експерименту отримано вперше й оцінено матеріали тільки першого етапу досліджень, які спрямовані на з’ясування особливостей зміни об’єму, ознак (забарвлення, густина) МВС, маси випаруваної води й суми мас речовин СЗ та абсолютних і відносних показників співвідношень суми мас ЛЗ і ТС речовин СЗ. Отриманий об’єм зразків свідчить, що корови контрольної групи в середньому виділяють у піхву 10−40; дослідної – 8–21 см3 МВС. Однак якщо зразки корів контрольної групи в’язкі й дуже текучі, без домішок крові та гною, а забарвлення – прозоре і/або світло-сіре, то зразки дослідної групи – рідкі й малотекучі, з домішками крові та гною, а забарвлення – світло-сіре і/або жовто-зелене. Забарвлення і густину слизу супроводжують неоднакові показники маси Н2 О. Першої → третьої доби тічки МВС корів дослідної групи має в 1,4 та 1,6 раза меншу масу Н2 О (14,12 проти 20,20 г) і НР (0,1209 проти 0,1935 г). У цьому зв’язку варто зазначити, що показники розподілу маси НР і ОР зневоднених дослідних зразків СЗ мають в 1,5 раза більшу суму мас (0,1006 + 0,0403 = 0,1409 г) легкозаймистих (ОР1 ) і термостійких (ОР2 ) біологічно активних речовин (0,1582 + 0,0462 = 0,2044 г), ніж корови контрольної. Лінійне збільшення маси речовин МВС корів дослідної групи прямує від групи ЛЗ до НР; НР до ТС (ОР1 ˃ НР ˃ ОР2 ), але порядок її розміщення у зразках корів контрольної групи інший, а саме: НР ˃ ОР1 ˃ ОР2 . Це означає, що шкідлива дія утворених біологічно активних речовин, або продуктів запалень слизової оболонки піхви і тканин матки та шийки матки (цитокіни, хемокіни, лейкотрієни, гістамін, оксид азоту тощо) зразків корів дослідної групи, яку визначили сумою мас ЛЗ і ТС СЗ, – обернена до зразків контрольної. Неоднаковий розподіл маси складових системи типу «середовище (Н2 О) – речовина (ОР, НР)» отриманого ряду характеризують дуже широкі ліміти її абсолютних (lim М = 0,02–0,4 г; lim Cv = 41–77 %) і відносних (lim М = 1–3 %; lim Cv = 7–37 %) показників. Результат шкідливого впливу продуктів запалень призводить до того, що індекси (коефіцієнти) співвідношень маси випаруваної води до суми ЛЗ і ТС речовин (Н2 О:ЛЗ+ТС) зразків МВС корів дослідної групи (43:1) в 1,4 раза менші від контрольної (60:1). Водночас співвідношення Н2 О:НР зневоднених зразків СЗ – майже однакові (117 проти 104:1); Н2 О:ЛЗ (ОР1 ) – в 2,3 раза менші (89 проти 201:1); Н2 О:ТС (ОР2 ) – в 1,6 раза менші (306 проти 501:1). Але незважаючи на те, що абсолютні (г) й відносні (%) показники маси та її співвідношень (Іm:1) представлені дуже широкими лімітами середнього арифметичного (М) і коефіцієнта варіації (Cv), вірогідність шкідливого впливу продуктів запальних процесів статевих органів на гомеостаз складових (Н2 О, ОР, НР) у зразках МВС хворих корів становить від 95 (Р˂0,05) до 99 % (Р˂0,001). Результати природного парування корів свідчать про те, що змінені ознаки забарвлення й густини МВС та показники розподілу маси розчинених і нерозчинених складових системи типу «вода – ОР і НР» можуть бути причиною в 1,9 раза меншої запліднюваності корів дослідної групи (40 %), ніж корів контрольної (78 %).

матково-вагінальний слиз, ознаки і розподіл маси складових

1. Афанасієва Л. П., Калиновський Г. М. Проникність важких металів через плацентарний бар’єр корови // Вісн. Сумськ. ун-ту. 2007. № 8 (19). С. 5–8.

2. Калиновський Г. М., Євтух Л. Г., Шнайдер В. Л. та ін. Проникність через плацентарний бар’єр для Кадмію (С) та Плюмбуму (Р) протягом тільності корів та під час жеО. Стадницька, Г. Максимюк, Г. Седіло, В. Максим’юк, З. Воробець ISSN 0206-5657. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2026. Випуск 96 83 ребіння кобил // Наук. вісн. ЛНУВМБ імені С. Г. Гжицького. Сер. ветеринарні науки. 2019. Т. 21. № 93. С. 74–87. doi:10.32718/nvlvet9314. https://nvlvet.com.ua

3. Карташов І. І., Шарапа Г. С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: навч. посіб. К.: Вища школа. 319 с.

4. Максимюк Г. В., Воробець З. Д., Максим’юк В. М. Етапи контролю вектора змін гомеостазу складових системи “середовище − клітина (речовина)”: метод. рекомендації. Львів, 2019. 27 с.

5. Максимюк Г. В., Воробець М. З., Стадницька О. І. та ін. Дисбаланс маси та концентрації складових секретів і рідин статевих органів за дії факторів шкодочинного впливу: метод. рекомендації. Львів; Оброшине, 2023. 40 с.

6. Максимюк Г. В., Стадницька О. І., Максим’юк В. М. та ін. Гомеостаз: дія і наслідок (Методи, методика, методологія досліджень): монографія. Оброшине: Вид-во Ін-ту сільського господарства Карпатського регіону НААН, 2025. 180 с.

7. Сопін Є. Ф., Виноградова Р. П. Основи біохімічних методів дослідження. К.: Вища школа, 1975. 244 с.

8. Agbugba L. C., Oyewunmi A. O., Ogundumade T. P., Leigh O. O. Investigation of vaginal mucus parameters: Development of models for staging the oestrous cycle of the Bunaji cow. Reproduction in domestic animals // Züchthygiene. 2020. Vol. 55 (9). P. 1044–1053. https:// doi.org/10.1111/rda.13694.

9. Chen Z., Myers R., Wei T. et al. Placental transfer and concentrations of cadmium, mercury, lead and selenium in mothers, newborns, and young children // J. Expo. Sci. Environ. Epidemiol. 2014. Vol. 24. N 5. P. 537–544. doi: 10.1038/jes.2014.26.

10. Essawi W. M., Mostafa D. I. A., El Shorbagy A. I. A. Comparison between Biochemical Analysis of Cattle Amniotic Fluid and Maternal Serum Components during Pregnancy // World Vet. J. 2020. Vol. 10 (1). P. 67–73. https://dx.doi.org/10.36380/scil.2020.wvj9.

11. Fontes P. L. P., Oosthuizen N., Ciriaco F. M. et al. Impact of fetal vs. maternal contributions of Bos indicus and Bos taurus genetics on embryonic and fetal development1 // J. Anim. Sci. 2019. Vol. 97 (4). 1645–1655. https://doi.org/10.1093/jas/skz044.

12. Hanson M. L., Holaskova I., Elliott M. et al. Prenatal cadmium exposure alters postnatal immune cell development and function // Toxically Appl Pharmocol. 2012. Vol. 261. N 2. P. 196–203.

13. Kipper M., Hoque A. M. W., Raqib R. Accumulation of cadmium in human placenta interacts with transport of micronutrients to the foetus // Toxically Lett. 2010. Vol. 192. N 2. P. 162– 168. doi: 10.1016/j.toxlet.2009.10.018.

14. Lin C. M., Doyle P., Wang D. Does prenatal cadmium exposure effect foetal and child growth? // Occup. Environ. Med. 2011. Vol. 68. N 9. P. 641–646. doi: 10.4172/2161-0509.1000204.

15. McCarthy K. L., Menezes A. C., Kassetas C. J. et al. Vitamin and mineral supplelementation and rate of gain in beef heifers II: Effects on concentration of trace minerals in maternal liver, muscle, allantoic, and amniotic fluids at day 83 gestation // Animals: an Open Access Journ. From MDPI. 2022. Vol. 12. N 15. P. 1925.

16. Sharaf M. A., Illman D. M., Kovalski B. R. Chemometrics. New York: John Wiley & sons. 1986 pp. 269.

17. Siregar T. N., Armansyah T., Panjaitan B. et al. Changes in cervical mucus as an indicator of fertility in ache cattle // Adv. Anim. Vet. Sci. 2019. Vol. 7 (4). P. 306‒314. http://dx.doi. org/10.17582/journal.aavs/2019/7.4.306.314

18. Srinivasan M., Adnane M., Archunan G. Significance of cervico-vaginal microbes in bovine reproduction and pheromone production // A hypothetical review. Research in veterinary О. Стадницька, Г. Максимюк, Г. Седіло, В. Максим’юк, З. Воробець 84 ISSN 0206-5657. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2026. Випуск 96 science. 2021. N 135. P. 66–71. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2021.01.003

19. Suliburska J., Kocyłowski R., Komorowicz I. et al. Concentrations of Mineral in Amniotic Fluid and Their Relations to Selected Maternal and Fetal Parameters // Biol. Trace Elem. Res. 2016. Vol. 172. N 1. Р. 37–45. https://doi.org/10.1007/s12011-015-0557-3