ВПЛИВ ГІСТАМІНУ І БЛОКАТОРІВ ГІСТАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ НА ВМІСТ ЕНДОГЕННОГО ГІСТАМІНУ ТА СОРБЦІЙНУ ЗДАТНІСТЬ ЕРИТРОЦИТІВ КРОВІ ЩУРІВ

N. Harasym, Yu. Nalapsha, A. Kostochko, A. Raspopina, N. Bodnarchyk, A. Zyn, A. Heneha


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/VLUBS.2025.95.09

Анотація


Відомо, що гістамін синтезується з гістидину в тканинних базофілах і базофілах крові. Після вивільнення з клітин гістамін діє на Н1, Н2, Н3, Н4 рецептори до гістаміну, які містяться на плазматичних мембранах. Невивченим є питання наявності на плазматичних мембранах еритроцитів рецепторів до гістаміну. Мета дослідження - виявити гістамін в еритроцитах і визначити наявність Н1–Н4 рецепторів на мембранах еритроцитів, застосовуючи блокатори гістамінових рецепторів, через зміну рівня потенційного ендогенного гістаміну та зміну сорбційної здатності еритроцитів. У досліді до еритроцитів додавали гістамін у концентрації 5,4 мкМ, блокатори гістамінових рецепторів (дезлоратадин, який блокує Н1 рецептор; ранітидин, який блокує Н2 рецептор; бетагістин, який блокує Н3 рецептор) таким чином, щоб кінцева концентрація становила 0,1; 1; 10 мкМ. Було також створено групи, до еритроцитів яких додавали і зазначені блокатори, і гістамін. Для аналізу наявності Н4 рецептора на мембрані еритроцитів до клітин одночасно додавали усі три блокатори (дезлоратадин, ранітидин, бетагістин), оскільки на сьогодні немає у вільному доступі блокатора Н4 рецептора до гістаміну. Встановлено, що в еритроцитах міститься гістамін, причому в еритроцитах самок щурів рівень гістаміну вищий, ніж в еритроцитах самців. Поєднане додавання до крові блокатора Н1 рецептора (дезлоратадину) та гістаміну змінює вміст ендогенного гістаміну в еритроцитах самок порівняно з незалежною дією дезлоратадину, а також впливає і на сорбційну здатність. Ранітидин, блокатор Н2 рецептора, за вказаних умов досліду веде до підвищення вмісту ендогенного гістаміну в еритроцитах самців. Поєднане додавання до суспензії еритроцитів блокатора Н3 рецептора, бетагістину та гістаміну спричиняє підвищення вмісту ендогенного гістаміну в еритроцитах самок і самців щурів порівняно з незалежною дією бетагістину, а також зумовлює зміну сорбційної здатності. За блокування Н1, Н2, Н3 рецепторів до гістаміну та подальшого введення до суспензії еритроцитів відбувається зниження сорбційної здатності клітин самців (за використання високих концентрацій блокаторів; 10 мкМ) та зміна сорбційної здатності еритроцитів самок щурів (за окремих концентрацій) порівняно з незалежною дією суміші блокаторів. Отже, можна зробити висновок, що на мембранах еритроцитів самок і самців щурів наявний Н3 рецептор до гістаміну, функція якого полягає в регуляції вмісту ендогенного гістаміну та сорбційної здатності цих клітин.


Ключові слова


еритроцити, гістамін, гістамінові рецептори, блокатори гістамінових рецепторів

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


1. Альохіна Т. А. Оцінка імунотоксичного впливу дезлоратадину в умовах експеримен ту на лабораторних тваринах // Біологія тварин. 2015. № 17 (3). С. 15–20.

2. Бішко О. Гістамін і блокатори гістамінових рецепторів. Структурні та функціональні аспекти // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2012. Вип. 60. С. 40–57.
http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/biology/article/viewFile/8350/8305

3. Бішко О. І., Санагурський Д. І. Вміст гістаміну в крові щурів за екзогенного його введення // Фізіологія: від молекул до організму: Друга Міжнар. конф. молодих вчених (8–9 жовтня, м. Київ). К., 2012. С. 8.

4. Вороніна Л. М., Десенко В. Ф., Загайко А. Л. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії. Х.: НФаУ «Оригінал», 2004. С. 197–199.

5. Гарасим Н. П., Бура М. В., Боднарчук Н. О. Великий практикум з біофізики. Лабораторний практикум: навч.-метод. посіб. для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 091 – Біологія. Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2023. 200 с.

6. Зубченко С. Синдром низької толерантності до гістаміну: значення для практичної медицини // Праці НТШ. Мед. науки. 2017. № 47. С. 34–40.
https://doi.org/10.25040/ntsh2016.02.04

7. Каплаушенко А. Г., Пряхін О. Р., Чернега Г. В. та ін. Фізико-хімія поверхневих явищ. Основи адсорбційної терапії. Запоріжжя, 2018. 70 с.

8. Козенко О. В., Сус Г. В. Вплив сезонного чинника на показники осмотичної резистентності та сорбційної здатності еритроцитів крові корів // Наук. вісн. ЛНУВМБТ ім. С. З. Гжицького. 2013. № 15 (3; 57; 3). С. 356–361.

9. Кузьмінов Б. П., Зазуляк Т. С., Кузьмінов О. Б. та ін. Гостра інгаляційна токсичність антигістамінних препаратів – діазоліну, лоратадину та дезлоратадину // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. 2015. № 4. С. 30–34.

10. Матвієнко Ю. О., Рекалова О. М., Тлустова Т. В., Зінченко А. О. Використання методу седиментації еритроцитів для діагностики непереносимості протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень // Астма та алергія. 2020. № 2. С. 57–66.
https://doi.org/10.31655/2307-3373-2020-2-57-66

11. Радченко О. М. Гістамін як життєво важливий універсальний регулятор // Раціональна фармакотерапія. 2017. № 4 (45). С. 5–9.

12. Солошенко Е. М., Кондакова Г. К., Шаповалова О. В. Щодо можливої участі еритроцитів у розвитку імунних реакцій // Дерматологія та імунологія. 2019. № 3 (85). С. 8–12.

13. Чекман І. С., Бєленічев І. Ф., Колесник Ю. М. та ін. Фармакологія з основами патології. Запоріжжя, 2016. 515 с.

14. Шевченко Т. О. Сучасні погляди на ефективність лікування пацієнтів з хворобою Меньєра з точки зору якості життя // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2014. № 6. С. 23–31.

15. Шупер С. В. Структурний та функціональний стан клітин крові у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, асоційованим з ішемічною хворобою серця // Укр. пульмонолог. журн. 2018. № 2. С. 25–30.
https://doi.org/10.31215/2306-4927-2018-100-2-25-30

16. Bocșan I. C., Sabin O., Matei D. et al. How often we diagnose allergy to ranitidine? // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2020. N 24. Р. 10812–10818.
https://doi.org/10.26355/eurrev_202010_23443

17. Christoph Jochum. Histamine intolerance: symptoms, diagnosis, and beyond // Nutrients. 2024. N 16 (8). Р. 1219.
https://doi.org/10.3390/nu16081219

18. Claudia Demarta-Gatsi, Leanna Smith, Sabine Thiberge et al. Protection against malaria in mice is induced by blood stage-arresting histamine-releasing factor (HRF)-deficient parasites // J. Exp. Med. 2016. N 213 (8). Р. 1419–1428.
https://doi.org/10.1084/jem.20151976

19. Connie M. Arthur, Sean R. Stowell the development and consequences of red blood cell alloimmunization // Annu. Rev. Pathol. 2023. N 18. Р. 537–564.
https://doi.org/10.1146/annurev-pathol-042320-110411

20. Harasym N., Mandzynets S., Sanahursky D. Effects of histamine and sodium hypochlorite on prooxidand state in the rats erytrocytes // Curr. Issues Pharm. Med. Sci. 2020. N 33 (3). Р. 125–131.
https://doi.org/10.2478/cipms-2020-0023

21. Hui-Ling Chiang, Chen-Hung Chen, Malcolm Koo et al. Predictors of response to oral medications and low-histamine diet in patients with chronic urticaria // J. Immunol. Res. 2022. N 22. Р. 5243825.
https://doi.org/10.1155/2022/5243825

22. Jessica Servey, Jennifer Chang. Over-the-counter medications in pregnancy // Am. Fam. Physician. 2014. N 90 (8). Р. 548–555.

23. Jordakievaa G., Kundib M., Lemellc P. et al. Cetirizine inhibits gender-specific blood cell dynamics upon allergen contact in allergic rhinitis // Clin. Immunol. 2020. N 215. Р. 108422.
https://doi.org/10.1016/j.clim.2020.108422

24. Kristin L. Sticco, Nirzari K. Pandya, Muhammad Zubair, David T. Lynch Basophilia // Stat. Pearls Publishing. 2025. N 11. Bookshelf ID: NBK535365

25. Lowry O. H. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Biol. Chem. 1951. N 193 (1). Р. 404–415.
https://doi.org/10.1016/S0021-9258(19)52451-6

26. Mary Risinger, Theodosia A. Kalfa. Red cell membrane disorders: structure meets function // Blood. 2020. N 136 (11). Р. 1250–1261.
https://doi.org/10.1182/blood.2019000946

27. Price R. A., Scott M. C., Weinshilboum R. M. Genetic segregation analysis of red blood cell (RBC) histamine N-methyltransferase (HNMT) activity // Genet. Epidemiol. 1993. N 10 (2). Р. 123–131.
https://doi.org/10.1002/gepi.1370100205

28. Sabadash V., Gumnitsky J., Lyuta O., Pochapska I. Thermodynamics of (NH4 + ) cation adsorption under static conditions // Chem. Chem. Technol. 2018. N 12 (2). Р. 143–146.
https://doi.org/10.23939/chcht12.02.143

29. Takemichi Fukasawa, Asako Yoshizaki-Ogawa, Atsushi Enomoto et al. Pharmacotherapy of itch-antihistamines and histamine receptors as g protein-coupled receptors // Int. J. Mol. Sci. 2022. N 23 (12). P. 6579.
https://doi.org/10.3390/ijms23126579

30. Thurmond Robin L., Gelfand Erwin W., Dunford Paul J. The role of histamine H1 and H4 receptors in allergic inflammation: the search for new antihistamines // Nature. 2008. N 7 (1). Р. 41–53.
https://doi.org/10.1038/nrd2465

31. Tripathi T., Shahid M., Khan H. M. et al. In vivo study of histamine H4 receptor in immunomodulation // Bratisl. Lek. Listy. 2012. N 113 (11). Р. 641–647.
https://doi.org/10.4149/BLL_2012_145

32. Wolfgang J. Schnedl, Dietmar Enko. Histamine intolerance originates in the gut // Nutrients. 2021. N 13 (4). Р. 1262.
https://doi.org/10.3390/nu13041262

33. Yoshikatsu Suzuki, Michihiro Saitoh, Kaoru Suzumori et al. Characterization of changes in mechanical responses to histamine in omental resistance arteries in pre-eclampsia // Br. J. Pharmacol. 2000. N 131 (1). Р. 37–42.
https://doi.org/10.1038/sj.bjp.0703529


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.