Таксономічна структура населення орібатид (Acari: Oribatida) деревних мікрооселищ Українських Карпат
Анотація
Фундаментальні види, або т. зв. інженери екосистем, – це організми, які мають здатність суттєво змінювати середовище існування інших видів через фізичну модифікацію абіотичних (неживих) або біотичних (живих) факторів. Такі зміни можуть включати створення нових екологічних ніш або трансформацію вже існуючих. Завдяки цьому відбувається зростання різноманітності середовищ існування, що, як правило, сприяє підвищенню рівня локального біорізноманіття [20]. Одним із найяскравіших прикладів таких видів є дерева, особливо в умовах пралісових, майже незайманих екосистем. Їхня наявність сприяє формуванню унікальних деревних мікрооселищ – особливих субстратів і структур, які є осередками життя для широкого спектра рослин, грибів і тварин, зокрема, безхребетних [13].
Серед цих мешканців домінують членистоногі, які становлять найрізноманітніший компонент наземних екосистем. Значна частина таксонів членистоногих безпосередньо пов’язана з деревними мікрооселищами, що зумовлює високу спеціалізацію й адаптацію їх до конкретних екологічних умов [15].
У цій статті вперше в Україні представлено таксономічний огляд орібатидних кліщів у межах різних типів деревних мікрооселищ. Дослідження базується на матеріалах, зібраних у 2024 р. в кількох типах таких оселищ: порожнинах кореневих лап, тріщинах і отворах стовбурів, дендротельмах (водоймах у дуплах), мікроґрунті на стовбурах, а також у зламах стовбурів. Результати вказують на значну біотопічну специфічність панцирних кліщів. Загалом виявлено представників 21 родини, що становить близько третини всіх родин орібатид, відомих для Українських Карпат. Найчисленнішою виявилася родина Oppiidae, яка охоплює понад чверть загальної кількості особин, зафіксованих у досліджуваних біотопах. Водночас різні типи мікрооселищ демонструють суттєві відмінності у структурі населення: найбільшу видову різноманітність зафіксували у мікроґрунті на стовбурі дерева, тоді як найвищу щільність кліщів спостерігали у тріщинах стовбура.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Гуштан Г. Г., Гуштан К. В. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) ксерофітних та петрофітних лук Карпатського біосферного заповідника (ботанічні заказники «Чорна гора» та «Юлівська гора») // Природа Карпат. 2019. № 1. С. 58-61.
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2018.45.38-44
Гуштан Г. Г., Гуштан К. В. Панцирні кліщі (Oribatida) заплавних лук Закарпатської низовини // Укр. ентомол. журнал. 2020. № 1-2 (18). С. 41-47. DOI: https://doi.org/10.15421/282006
https://doi.org/10.15421/282006
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. Праліси та квазіпраліси Ганьковицького лісництва. Пралісова пам'ятка природи місцевого значення [online]. 2021. URL: https://www.ecozakarpat.net.ua/parks/pralisova-pamiatka-prirodi-mistsievogho-znachiennia-pralisi-ta-kvazipralisi-gankovitskogho-lisnitstva [Дата звернення: 20 березня 2025 р.].
Максимюк Г. В., Притула І. М., Сенчина Б. В. Пралісові екосистеми Чорногори (у межах Карпатського НПП): сучасний стан, шляхи використання і збереження // Фіз. географія та геоморфологія. 2017. Вип. 3 (87). С. 87.
Марискевич О. Г., Земан В. В. Старовікові ліси на території НПП «Бойківщина» (Українські Карпати) // Старовікові ліси як модель відновлення функціональної суті карпатських лісів: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (23-24 червня 2021 р.). Львів, 2021. С. 46.
Меламуд В. В. Панцирные клещи Украинских Карпат. Львов, 2003. 152 с.
Павличенко П. Г. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei, Ceratozetoidea) Украины. К.: Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена, 1994. 143 с.
Сергиенко Г. Д. Фауна Украины. Т. 25. Клещи. Вып. 21. Низшие орибатиды. К.: Наук. думка, 1994. 203 с.
Bluhm C., Scheu S., Maraun M. Temporal fluctuations in oribatid mites indicate that density-independent factors favour parthenogenetic reproduction // Exp. Appl. Acarol. 2016. Vol. 68. P. 387-407.
https://doi.org/10.1007/s10493-015-0001-6
Dunger W., Fiedler H. J. (Hrsg.). Methoden der Bodenbiologie. Jena: Gustav Fischer Verlag, 1997. 539 S.
Dwyer E., Larson D. J., Thompson I. D. Les oribates (Acari) des forêts de sapins [Abies balsamea (L.)] dans l'ouest de l'île de Terre-Neuve // Can. Entomol. 1997. Vol. 129. P. 151-170.
https://doi.org/10.4039/Ent129151-1
Erdmann G., Scheu S., Maraun M. Regional factors rather than forest type drive the community structure of soil living oribatid mites (Acari, Oribatida) // Exp. Appl. Acarol. 2012. Vol. 57. P. 157-169.
https://doi.org/10.1007/s10493-012-9546-9
Frahm J. P. Biologie der Moose. Heidelberg: Spektrum Akademischer Verlag, 2001.
Huhta V., Siira-Pietikainen A., Penttinen R. Importance of dead wood for soil mite (Acarina) communities in boreal old-growth forests // Soil Org. 2012. Vol. 84. P. 499-512.
Hushtan H. H., Hushtan K. V., Glotov S. V. Checklist of oribatid mites (Acari, Oribatida) of the Transcarpathian lowland, Ukraine // Persian J. Acarol. 2021. Vol. 10 (4). P. 371-402. https://doi.org/10.22073/pja.v10i4.68186
Kraus D., Bütler R., Krumm F. et al. Catalogue of tree microhabitats - Reference field list // Integrate+ Tech. Pap. 2016. 16 p.
Lachat T., Wermelinger B., Gossner M. M. et al. Saproxylic beetles as indicator species for dead-wood amount and temperature in European beech forests // Ecol. Indic. 2012. Vol. 23. P. 323-331.
https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2012.04.013
Larrieu L., Pailletc Y., Winterd S. et al. Tree related microhabitats in temperate and Mediterranean European forests: A hierarchical typology for inventory standardization // Ecol. Indicators. 2018. Vol. 84. P. 194-207.
https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.08.051
Magurran A. E. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Company, 2004. 256 p.
Seniczak S., Graczyk R., Seniczak A. et al. Microhabitat preferences of Oribatida and Mesostigmata (Acari) inhabiting lowland beech forest in Poland and the trophic interactions between these mites // Eur. J. Soil Biol. 2018. Vol. 87. P. 25-32. DOI: 10.1016/j.ejsobi.2018.04.004.
https://doi.org/10.1016/j.ejsobi.2018.04.004
Spracklen B., Spracklen D. V. Determination of Structural Characteristics of Old-Growth Forest in Ukraine Using Spaceborne LiDAR // Remote Sens. 2021. Vol. 13. P. 1233. DOI: 10.3390/rs13071233.
https://doi.org/10.3390/rs13071233
Thakur M. P., Bakker E. S., Veen C., Harvey J. A. Climate extremes, rewilding and the role of microhabitats // One Earth. 2020. Vol. 2. P. 506-509.
https://doi.org/10.1016/j.oneear.2020.05.010
Weber M. L., Zotz G. Detritus-filled crotches - an overlooked tree-related microhabitat in Central Europe // Eur. J. Entomol. 2024. Vol. 121 (5). P. 31-36. DOI: 10.14411/eje.2024.005.
https://doi.org/10.14411/eje.2024.005
Wehner K., Schuster R., Simons N. K. et al. How land-use intensity affects sexual and parthenogenetic oribatid mites in temperate forests and grasslands in Germany // Exp. Appl. Acarol. 2021. Vol. 83. P. 343-373.
https://doi.org/10.1007/s10493-020-00586-z
Weigmann G. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). Keltern: Goecke & Evers, 2006. 520 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2025.94.06
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
