Онтогенез та індивідуально-групові параметри Cirsium erisithales (Jacq.) Scop. (Asteraceae) в Українських Карпатах
Анотація
У статті містяться дані про онтогенез та індивідуально-групові параметри малопоширеногомонтанного виду Cirsiumerisithales(Jacq.) Scop. в Українських Карпатах. Досліджено ізольовані популяції C. erisithalesу широкому висотному діапазоні: 1040–1730 м н.р.м. В онтогенезі цього виду виділено й описано 4 періоди та 8 вікових станів. Повний онтогенез C. erisithalesє тривалим. У несприятливих умовах спостерігається скорочення онтогенезу внаслідок зменшення тривалості або випадіння окремих його періодів. Нами встановлено, що самопідтримання популяцій здійснюється насіннєвим шляхом. Видові властиві високі значення потенційної насіннєвої продуктивності і схожості насіння. Найсприятливішими для приживлення і успішного розвитку проростків C. erisithales є мало- та незадерновані локуси. Це один з небагатьох видів, який може рости на сланцевих осипах. Індивідуально-групові параметри C. erisithales неістотно залежать від висоти над рівнем моря. Видові загалом властива невисока щільність, яка є найвищою у високогірній популяції на г. Говерла. Висота генеративного пагона, ширина і довжина листка є значно більшими у популяції в урочищі Бабина Яма, розташованій найнижче. Натомість, кількість листків і кошиків є подібною в усіх досліджених популяціях. Найбільш мінливою є висота генеративного пагона. Частка генеративної групи коливається у межах 20–45 %. Виявлено, що значний антропогенний вплив (зокрема, механічне порушення трав’яного покриву) призводить до скорочення площі популяцій, а також до істотного зниження індивідуально-групових параметрів цього виду, а саме: висоти пагона і ширини листка – у 2, довжини листка – майже у 3, кількості листків – у понад 3, відсотка обнасінення – майже у 4, реальної насіннєвої продуктивності – у 5, кількості кошиків – майже у 6, урожаю насіння – у 26 разів. Факторами, які негативно впливають на самопідтримання C. erisithales,є трелювання деревини, прокладання доріг, рекреація, надмірне задернування, великі зсуви ґрунту і каміння, поїдання тваринами суцвіть і ін.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Вайнагий И. В. О методике изучения семенной продуктивности растений // Ботан. журн. 1974. Т. 59. № 6. С. 826–831.
Гродзінський А. М. Знову про фітоценотичну роль фізіологічно активних виділень рослин // Укр. ботан. журн. 1983. Т. 40. № 4. С. 1–11.
Дідух Я. П. Популяційна екологія. К.: Фітосоціоцентр, 1998. 192 с.
Кобів В. М. Проростання та схожість насіння деяких видів рослин Українських Карпат // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 2015. С. 32–34.
Кобів В. М. Індивідуально-групові параметри Cirsium erisithales (Jacq.) Scop. у Чорногорі // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: Матеріали ІІI Міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 2016. С. 201–203.
Кобів Ю. Й. Роль придатних мікрооселищ у самовідновленні популяцій рідкісних видів рослин Українських Карпат // Укр. ботан. журн. 2012. Т. 69. № 2. С. 178–189.
Про затвердження списку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Івано-Франківської області: https://orada.if.ua/decision/150-6-2021/
Царик Й. В., Малиновський К. А. Ценопопуляційний аналіз автотрофного блоку біогеоценозу Duschekietum senecioso-pulmonariosum // Укр. ботан. журн. 1987. Т. 44. № 1. С. 28–32.
Chanell R. The conservation value of peripheral populations: the supporting science // Proceeding of the species at risk. Victoria, 2004. P. 1–17.
Ellenberg H., Weber H. E., Düll R. et al. Zeigwerte von Pflanzen in Mitteleuropa. 2 Aufl. // Scripta Geobotanica. Bd. 18. Göttingen: E. Goltze KG, 1992. S. 1–258.
Elzinga C. L., Salzer D. W., Willoughby J. W., Gibbs J. P. Monitoring plant and animal populations: a handbook for field biologists. Oxford: Wiley-Blackwell, 2001.
Eriksson O., Ehrlén J. Seed and microsite limitation of recruitment in plant populations // Oecologia. 1992. Vol. 91. N 3. P. 360–364.
Falińska K. Ekologia roślin. Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN, 1996. 453 p.
Falińska K. Plant population biology and vegetation processes. Kraków: W. Szafer Inst. of Botany, 1998. 368 p.
Freckleton R. P., Watkinson A. R. Large-scale spatial dynamics of plants: metapopulations, regional ensembles and patchy populations // Journal of Ecology. 2002. Vol. 90, № 3. P. 419–434.
Given D. R. Principles and practice of plant conservation. London, Glasgow and Weinheim: Chapman & Hall. 1994.
Gómez‐Fernández A., Milla, R. How seeds and growth dynamics influence plant size and yield: Integrating trait relationships into ontogeny // Journal of Ecology. 2022. Vol. 110. № 11. P. 2684–2700.
Greig-Smith P. Quantitative plant ecology. Berkeley, Los Angeles: University of California Press, 1992.
Guo Q., Taper M., Schoenberger M., Brandle J. Spatial-temporal population dynamics across species range: from centre to margin // Oikos. 2005. Vol. 108. P. 47–57.
Harper J. L. Population biology of plants. New York; London; San Francisco: Academic Press, 1977. 892 p.
Körner C. Alpine plant life – functional plant ecology of high mountain ecosystems. Heidelberg: Springer, 2003. 344 p.
Kyyak, V. H., Bilonoha, V. M., Dmytrakh, R. I., Gynda, L. V. et al. Trends in plant population pattern changes under natural and man-induced ecosystem transformations of the high mountain zone in the Ukrainian Carpathians // Studia Biologica. 2015. Vol. 9. № 2. P. 169–180.
Meusel Н., Jäger E. J. Vergleichende Chorologie der Zentraleuropaischen Flora. В. III. Jena; Stuttgart; New York: G. Fischer Verlag, 1992. 650 s.
Neal D. Introduction to population biology. Ed. 2. Cambridge University Press, 2018. 412 p.
Wagenitz G. Cirsium Mill. em. Scop. In: Hegi G. Illustrierte Flora von Mitteleuropa. Ed. 2. Vol. 6/4. Berlin et Hamburg: Paul Parey Verlag, 1987. P. 866–916.
Zając A., Zając M. Atlas rozmieszczenia roślin naczyniowych w Polsce. Kraków: Instytut Botaniki Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2001.
Zarzycki K., Trzcińska-Tacik H., Różański W. et al. Ecological indicator values of vascular plants of Poland. Kraków: W. Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences, 2002.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.93.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
