Вища водяна рослинність лесових «островів» Чернігівського Полісся
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2022.87.02
Анотація
Наведено результати наукових досліджень вищої водяної рослинності водних об’єктів лесових «островів» Чернігівського Полісся. На лесових «островах» вища водяна рослинність займає невеликі площі (до 6 %). Рослинні угруповання мають типовий для Полісся видовий склад і структуру. Представлено класифікаційну схему, складену на основі еколого-флористичного методу. Встановлено, що вища водяна рослинність водних об’єктів лесових «островів» Чернігівського Полісся представлена трьома класами: Lemnetea, Potametea і Phragmito-Magnoсaricetea, в межах яких виділено 34 асоціації, що належать до 10 союзів і п’яти порядків. З’ясовано поширення рослинних угруповань і проведено порівняння репрезентативності класів вищої водяної рослинності водойм лесових «островів» Чернігівського Полісся. Найбільшою різноманітністю відзначається клас Phragmito-Magnoсaricetea, за ним ідуть Lemnetea і Potametea. Угруповання класу Lemnetea трапляються переважно на мілководді у водоймах усіх лесових «островів». Рослинність вільноплаваючих водяних рослин, що належить до класу Lemnetea, найбільше представлена на території Березнянсько-Менсько-Сосницького та Ріпкинсько-Чернігівського лесових «островів». Це пов’язано з густішою гідрологічною мережею на цих лесових «островах». Угруповання класу Potametea поширені лише на трьох лесових «островах» Чернігівського Полісся. Михайло-Коцюбинський лесовий «острів» має найменшу площу серед «островів». Його ландшафти є найбільш трансформованими і найменш обводненими, тому угруповань класу Potametea тут немає. В умовах підвищеної вологості й високого мінерального живлення розвиваються угруповання багаторічних трав Phragmito-Magnocaricetea, насамперед порядку Magnocaricetalia. Значне поширення угруповань класу Phragmito-Magnocaricetea пов’язане з наявністю сприятливих умов для їхнього розвитку: знижені ділянки заплав, які періодично підтоплюються, прибережні мілководдя зі значним коливанням рівня води протягом вегетації. Проведено порівняння синтаксономічної різноманітності класів вищої водяної рослинності й визначено осередки фітоценотичного багатства. Водойми Михайло-Коцюбинського лесового «острова» вирізняються найменшою синтаксономічною різноманітністю і не мають осередків фітоценотичного багатства.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Анищенко Л. Н., Булохов А. Д., Дайнеко Н. М. и др. Прибрежно-водная растительность приграничных территорий Брянской (Россия), Гомельской (Беларусь) и Черниговской (Украина) областей. Чернигов: Десна Полиграф, 2014. 176 с.
Дубина Д. В. Вища водна рослинність. К.: Фітосоціоцентр, 2006. 412 с.
Клименко О. М. Вища водна рослинність як індикатор екологічного стану гідроекосистеми (на прикладі річки Вижівка) // Вісн. НУВГП. Сільськогосподарські науки: зб. наук. пр. Рівне: НУВГП, 2020. Вип. 2(90). С. 72-82.
Климчик О. М. Вплив територій сільськогосподарського використання на якість природних вод. Сучасний стан і перспективи ефективного використання земельних ресурсів Полісся: зб. статей наук-практ. конф. (м. Житомир, 19 травня 2018 р.). Житомир: Вид-во ЕЦ «Укрекобіокон», 2018. С.62-66
Синтаксономія рослинності України. Український геоботанічний сайт: веб-сайт. URL: http://geobot.org.ua/syntaxonomy/
Яковенко А. Антропогенная трансформация ландшафтов лессовых «островов» Черниговского Полесья. Прыроднае асяроддзе Палесся: асаблівасці і перспектывы развіцця: зб. навук. прац VIII Міжнар. навук. канф. (г. Брэст, 12-14 верасня 2018 г.). Брэст, 2018. С. 113-115.
Lukash O., Yakovenko O., Miroshnyk I. The mechanical degradation of land surface and the present state of the loess "islands" plant cover of Chernihiv Polesie (Ukraine) // Ecological Questions [online]. 2018. Vol. 29. # 4. P. 23-34. https://doi.org/10.12775/EQ.2018.026
Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd-wo PWN, 2001. 536 p.
Mucina L., Bültmann H., Dierßen K. et al. Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities // Applied Vegetation Science. 2016. Vol. 19. P. 3-264. https://doi.org/10.1111/avsc.12257
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
