ЕФЕКТ ДІЇ ІНДОЛІЛМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ І ГЛИНУВАННЯ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА СОСНИ ЖОРСТКОЇ В УМОВАХ РОСТУ НА ТЕХНОГЕННИХ СУБСТРАТАХ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.85.06
Анотація
Вивчено вплив різних концентрацій індолілмасляної кислоти (ІМК) за глинування кореневої системи на морфометричні показники саджанців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на породному відвалі вугільних шахт і сосни жорсткої (Pinus rigida Mill.) в умовах росту на техногенних субстратах відвалу в модельних дослідах. Виявлено, що застосування методу глинування кореневої системи сосни за одночасного додавання ІМК сприяє значному збільшенню ростових параметрів надземної фітомаси та розвитку кореневої системи як у модельних, так і в польових дослідах. Найбільшу кількість коренів у сосни жорсткої (лабораторні умови) стимулювали концентрації ІМК – 100 та 200 мг/кг глини на чорному субстраті (296 %), а масу коренів цих же концентрацій – на червоному субстраті (795 % та 788 % відповідно). На чорному субстраті усі концентрації індолілмасляної кислоти (50, 100, 200 мг/кг глини) значно краще стимулювали довжину пагона, зокрема, ІМК 100 мг/кг глини (244 %). На червоному субстраті за дії усіх співвідношень ІМК до глини ріст пагона був повільнішим, ніж на чорному. Проте спостерігали значне нагромадження його біомаси, зокрема, за концентрації ІМК 100 мг/кг глини – 554 %.
Досліджено, що саджанці сосни звичайної, які росли на породному відвалі Центральної збагачувальної фабрики впродовж 2 і 3 років, за використання глинування й індолілмасляної кислоти у різних концентраціях також збільшували свої морфометричні параметри.
Виявлено, що у 2-річних саджанців хвойного дерева максимальну фітомасу пагона (438 %) встановлено за співвідношення ІМК до глини – 100 мг/кг глини. Індолілмасляна кислота у концентраціях 100 та 200 мг/кг глини суттєво вплинула на формування біомаси коренів у рослин – 748 % та 690 % відповідно.
На 3-й рік росту сосни звичайної на техногенних субстратах спостерігали значне нагромадження маси кореня за концентрації індолілмасляної кислоти 100 та 200 мг/кг глини (1168–1189 % відповідно). Надземна фітомаса була найбільшою (777 %) за концентрації ІМК 100 мг/кг глини. Встановлено, що оптимальною концентрацією для онтогенезу рослин є індолілмасляна кислота у співвідношенні 100 мг/кг глини як у модельних, так і в польових дослідах.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Баранов В. І. Екологічний опис породного відвалу вугільних шахт ЦЗФ ЗАТ «Львівсистеменерго» як об'єкта для озеленення // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. бiол. 2008. Вип. 46. С. 172-178.
Бутенко Р. Г. Культура клеток растений и биотехнология. М.: Наука, 1986. 236 с.
Верзилов В. Ф. Стимуляторы роста в зеленом строительстве. М., 1955. 96 с.
Верзилов В. Ф., Рункова Л. В. Влияние условий среды на интенсивность дыхания черенков, обработанных гетероауксином // ДАН СССР. 1959. Т. 124. № 2. С. 36-40.
Гамбург К. 3., Кулаева О. Н., Муромцев Г. С. и др. Регуляторы роста растений / под ред. Г. С. Муромцева. М.: Колос, 1979. 246 с.
Глухов О., Довбиш Н. Збереження сортової та формової різноманітності малопоширених деревних листяних рослин шляхом штучної репродукції // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. бiол. 2004. Вип. 36. С. 160-164.
Гуральчук Ж. З., Гудков І. М. Фіторемедіація та її роль в очищенні грунтів від важких металів та радіонуклідів // Физиология и биохимия культ. растений. 2005. Т. 37. № 5. C. 371-383.
Кочерженко И. Е. Использование синтетических ростовых веществ в питомничьем хозяйстве // Бюлл. по культурам влажных субтропиков. 1943. № 10. С. 48-59.
Лакин Г. Ф. Биометрия: уч. пособ. для биол. спец. вузов: 4-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. школа, 1990. 352 с.
Моргун В. В., Яворська В. К., Драговоз І. В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. 2002. № 5. С. 371-376.
Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи. К.: Знання, 2002. 550 с.
Поликарпова Ф. Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелеными черенками, 2-е изд. М.: Агропромиздат, 1990. С. 96.
Пономаренко С. П. Регулятори росту рослин - вагомий резерв урожаю 2009 // Посібник українського хлібороба. 2009. С. 102-104.
Ситник К. М. Ботаніка. Порядок денний на ХХІ століття. Фізіологія // Укр. ботан. журнал. 2000. Т. 57. № 2. С. 113-118.
Тараненко Ю. М. Вплив регуляторів росту рослин на посівну якість насіння сосни звичайної // Наук. вісн. НУБіП України. 2011. 164 (3). С. 213-220.
Терек О. І. Механізми адаптації та стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля // Журнал агробіології та екології. 2004. Т. 1. № 1-2. С. 41-56.
Терек О. І. Ріст і розвиток рослин: навч. посіб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 248 с.
Турецкая P. X. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. М., 1961. 318 с.
Худолєєва Л. В., Куцоконь Н. К., Нестеренко О. Г. та ін. Введення в культуру in vitro клонів тополь та верб, перспективних для відновлюваної енергетики // Біол. системи. 2017. Т. 9. Вип. 1. С. 18−22. https://doi.org/10.31861/biosystems2017.01.018
Яворська В. К., Драговоз І. В., Крючкова Л. О. та ін. Регулятори росту на основі природної сировини та їх застосування в рослинництві / Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. К.: Логос, 2006. 177 с.
Plank D. K. Rooting response of slash pine seedlings to indolebutyric acid // Journal Forestry. 1939. 37. Р. 497−498.
Schultz E. D., Mooney H. A. Biodiversity and Ecosystem Function. Berlin: Springer-Verlag, 1993. P. 228−245. https://doi.org/10.1007/978-3-642-58001-7
Skoog F., Miller C. O. Chemical regulation of growth and organ formation in plant tissue cultures in vitro // 11-th. Symp. Soc. Exp. Biol. 1957. Vоl. 2. P. 118-131.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
