ДИДАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ У ДРАМАТУРГІЇ ІВАНА ФРАНКА

Анотація

У статті автор закцентував увагу на тому, що Іван Франко цілеспрямовано використовував драматургію як засіб виховання в українців почуття національної самосвідомості. Мета студії – осмислити драми І. Франка як художні проєкти, через які митець намагався донести свої ідеї вдосконалення людської особистості та упорядкування діяльності громади. Саме з цією метою у драматичні твори письменник різними способами намагався вмонтувати дидактичний компонент. У студії використані прийоми описового, культурно-історичного, психобіографічного, герменевтичного та зіставного методів. Наукова новизна статті полягає у трактуванні Франкової драматургії як засобу перевиховання українського суспільства в національно-патріотичному дусі. На підставі численних спостережень над змістом драматичних творів І. Франка дослідник зробив такі висновки. І. Франко сподівався на поступ в українському суспільстві, тому у більшості своїх драм акцентував увагу на повчальних моментах у стосунках між дійовими особами, усіма можливими засобами прагнучи спроєктувати перспективу розвитку національного самоусвідомлення українців. Активно використовуючи дидактичний компонент у драматургії, І. Франко хотів, щоби його образи-характери пробуджували в українців національну свідомість і спонукали їх до вирішення насущних проблем. Видаючи бажане за дійсне, письменник часто порушував логічний розвиток сюжетних подій.