ІВАН ФРАНКО Й ОЛЕКСАНДР КОЛЕССА«НА СКРИЖАЛЯХ НАШОЇ ІСТОРІЇ І НАШОЇ КУЛЬТУРИ»

Анотація

Стаття розкриває історію складних взаємин Івана Франка й Олександра Колесси, починаючи з критичних відгуків про перші наукові праці майбутнього професора Львівського університету й закінчуючи його прощальним словом над могилою найбільшого тогочасного українського
письменника. Мета цієї студії – ліквідувати одну з «білих плям» сучасного франкознавства, узагальнити з окремих епізодів цілісну картину як ставлення І. Франка до свого колишнього соратника по радикальній партії й конкурента на посаду приват-доцента Львівського університету, так і поведінки О. Колесси під час габілітації, його відгуків про художню й наукову діяльність свого видатного сучасника. У дослідженні використані елементи аналітичного, культурно-історичного, біографічного, зіставного методів. 
Наукова новизна полягає в актуалізації задекларованої проблеми й у відсутності аналогічних синтетичних праць, що можна пояснити фактичним ігноруванням гуманітарною наукою тоталітарної доби постаті колишнього ректора Українського Вільного університету. Автор дійшов висновку, що, незважаючи на прикрі обставини, пов’язані з відомою конкурентною боротьбою за доцентуру, обидва вчені залишалися в рамках професійного, толерантного й здебільшого доброзичливого дискурсів. Пропонована стаття є лише першим кроком до ширшого дослідження особистісних і творчих стосунків І. Франка й О. Колесси, до пошуку й оприлюднення їхнього взаємного епістолярію.