ПСИХОЛОГІЗМ ІВАНА ФРАНКА ЯК АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ ЛЮДИНИ

Анотація

Дослідник наголошує, що психологізм як типова ознака творчости І. Франка становить особливість його трактування реалістичного за змістом матеріалу, зокрема людини в її конкретно-часовому вимірі і типовими для кожного історичного часу соціальними ознаками на національному ґрунті. Уважний погляд на всю прозу письменника приводить до висновку про послідовний, наскрізний націоцентричний підхід художника слова до кожного об’єкта зображення. Франкова концепція психологізму саме постала на основі осмислення феномену національного буття, коли людиноцентризм, органічно поєднавшись із націоцентризмом, створював передумови для змалювання людини крізь призму її національної ідентичности. Психологізм як аналізідентичности охоплює фактично всю прозову спадщину письменника, жанрове різноманіття якої дає можливість виявити, на підставі аналізу ідентичности української людини, багатоманітну палітру особистостей із характерною особливістю, властивою кожному суб’єктові з неповторною індивідуальністю. У статті в такому ракурсі проаналізовані Франкові оповідання “Лесишина челядь” і “Два приятелі”.