ФОТОГРАФ ТА КІНОРЕЖИСЕР ЮЛІАН ДОРОШ – ПОПУЛЯРИЗАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ
Анотація
Статтю присвячено вивченню життєвого і творчого шляху Юліана Дороша як фотохудожника, кіномитця та культурного діяча Західної України. Відзначено його внесок у розвиток української етнографії. Його фотографії та фільми розглянуто як приклади популяризації та збереження народної культури українців.
Юліан Дорош був серед ініціаторів створення у Львові Українського фотографічного товариства (скорочені назви УФОТО, UFT, УФТ) – спілка українських фотоаматорів Західної України, створена у Львові з метою об’єднати українських фотографів і пропагувати мистецтво та техніку фотографії серед українського населення. Товариство існувало з 1930 до 1939 року й одним із провідних видів діяльності була організація виставок фотографій, зокрема етнографічного змісту. Одна з найвідоміших виставок товариства «Наша Батьківщина у світлині», на якій Ю. Дорош представив близько 100 етнографічних фотографій і здобув перше місце.
Юліан Дорош як кіномитець реалізував себе у 20‒30-х роках ХХ століття. До його відомих кіноробіт належать: короткометражна стрічка з пластового життя (1928); «Свято молоді» (1930; документальна стрічка студії «Соня-фільм» про фізичне виховання молоді «Рідної школи»); етнографічні фільми «Зелені свята» (1931), «Раковець» (1931), «Великдень» (початок 1930-х років), «Гуцульщина» (1933); документальний фільм про посвячення прапора Ревізійного Союзу Українських Кооператив Митрополитом А. Шептицьким (1934); «Гуцульщина перед об’єктивом» (1936); «Фільмові настрої на Великдень» (студія «Фотофільм», 1936); «З фабрики туток (цигаркові гільзи) «Калина» в Тернополі» (студія «Фотофільм», 1937); документальний фільм про похорон командувача УГА генерала Мирона Тарнавського (1938) та ін. Окрім короткометражних фільмів, Ю. Дорош є автором першого повнометражного ігрового фільму на території Галичини – «До добра і краси» (1938). Також Ю. Дорош є режисером незавершеної повнометражної ігрової кольорової стрічки «Крилос» (1939).
Ключові слова: Юліан Дорош, етнографія, фотографія, кінематограф, українська культура, Галичина.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/uls.2020.85.3158
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.