ДОХРИСТИЯНСЬКИЙ СВІТ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ: ЗНАХІДКИ ІВАНА ДЕНИСЮКА

Анотація

Проаналізовано зразки зимової календарно-обрядової поезії українців крізь призму органічного поєднання християнських і язичницьких елементів. Відзначено, що синкретизм у творах цієї формації є наскрізною та впізнаваною рисою. За основу дослідження взято праці Івана Денисюка, який зробив чимало для поглибленого вивчення обрядової творчості українців. Учений простежив і підтвердив фактами (уснословесними ілюстраціями) зв’язок колядково-щедрівкової та весільної символіки, зокрема, зосередив увагу на осмисленні образу жінок-амазонок, красу і силу яких оспівано у колядках. У праці також закцентовано на тому, що архаїчні символи оприявнюються на різних рівнях української фольклорної традиції. Вагомою для розвитку українського фольклору була його інтерпретація у загальноєвропейському літературному контексті, бо це сприяло відкриттю нових горизонтів, щоби по-новому інтерпретувати український фольклор. У статті значну увагу зосереджено на понятті «добропрекрасного», що його виокремив Іван Денисюк, оскільки вбачав у цій філософській категорії аналоги в античній антропоцентричній світобудові, яка знаходила вираз у синкретизмі естетичних та етичних ідеалів.
У наукових працях Івана Денисюка обґрунтовано явище евгемеризму: аналізуючи календарну обрядовість, зокрема різдвяний цикл, дослідник брав до уваги щедрівки, які охарактеризував як такі, що первісно належали до гімнів міфологічним богам і героям, але згодом були пристосовані до оспівування ідеального героя та його сім’ї. Учений із великим пошануванням описав роль жінки в українському фольклорі, зокрема і в колядках, бо, як і І. Франко, вважав, що культурність народу вимірюється його ставленням до жінки, а участь жінок у літературі, політиці тощо є ознакою здоров’я нації.
Ключові слова: синкретизм, колядки і щедрівки, ідея Святого Збору, жінки-амазонки, символ.