ФОЛЬКЛОРНИЙ КОНЦЕПТ: ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА,СТРУКТУРНІ ПАРАМЕТРИ ТА ТИПИ

Анотація

Статтю присвячено представленню терміна «концепт» як продуктивного інструменту не тільки для філософсько-лінгвістичних дисциплін, але й для фольклористики. Коротко висвітлено питання його варіанту у формулюванні «фольклорний концепт». З’ясовано місце цього терміна у зарубіжних дослідженнях та в українському науковому дискурсі. Дослідниця вважає, що введення терміна «фольклорний концепт» (що має кілька смислових рівнів і відповідних дефініцій у філософії) у понятійний апарат фольклористики допомагає зрозуміти сучасний фольклор як цілісне історико-культурне явище. Застосування у фольклористиці терміна «концепт» дає змогу ширше подивитися на усну словесність саме як на систему: він сприяє осмисленню його понаджанрово, тобто так, як він функціонує в репертуарі й суспільній свідомості агентів фольклорної традиції – через план змісту і заданого смислу у матрицях суспільної свідомості, а не тільки через план вираження. Обґрунтовано і подано авторське визначення терміна. Запропоновано чотирирівневу класифікацію 12 базових фольклорних концептів (універсально-екзистенційні, емотивні, персонажні, просторові). Вони були виділені на основі структурно-семіотичного, типологічного, концептуально-лінгвістичного методів дослідження українського історичного фольклору періоду двох світових війн. Авторка запропонувала графічну схему, за допомогою якої можна унаочнити семіотичну модель загальноукраїнського досвіду драматичної екзистенції людини у ХХ столітті.
Ключові слова: концепт, фольклорний концепт, сема, мотив, мотивема, думка, досвід.