УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ СТ. (КИЄВОРУСЬКИЙ ПЕРІОД) В «ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЧАСТЬ ПЕРША. ВІД ПОЧАТКІВ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ДО ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО» ІВАНА ФРАНКА

Анотація

Досліджено підхід І. Франка до висвітлення києворуського періоду (ХІ – перша половина ХІІІ століть) в «Історії української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського». Проаналізовано зміну в парадигмі досліджень історії національної літератури та в розумінні основ тогочасного наукового підходу, який репрезентує праця І. Франка.
Розглянуто «Історію літератури руської» (Львів, 1886 року) Омеляна Огоновського, в якій письменство ХІ–ХІІІ століть схарактеризоване як національне й самостійне, однак цій праці І. Франко дав негативну оцінку. Головним її недоліком науковець уважав обраний метод: в останні десятиліття ХІХ століття біографічний опис, недостатня увага до джерел видалися заслабкими для історика літератури. Згадано роботи Є. Славинецького, Г. Стебельського, Я. Головацького, М. Петрова та М. Дашкевича, на які І. Франко також покликався у своїй праці.
Першу частину «Історії української літератури» І. Франко розпочав розлогим оглядом мораво-паннонського та давнього болгарського письменства, наголосивши на генетичних зв’язках усього євразійського ареалу. Окремий розділ він присвятив теорії літературознавства і сім розділів – так званому домонгольському періодові давньої української літератури – це історикові літератури потрібно для утвердження феномену національного письменства, яке осмислюють від найдавніших часів.
Верифікація – один із наскрізних методологічних засад галицького науковця. Для підтвердження або спростування можливого оригінального походження чи редагування києворуських пам’яток І. Франко проаналізував усі доступні йому списки творів, таких як «Ізмарагд», «Девгенієве діяння» та інших. Протиставлено поняття «доказу» й «суто літературної ідеї».
Дослідник прагнув змінити перспективу й розглядати давню літературу з її власної точки зору. Проте зроблено висновок, що такої прогресивної стратегії не дотримуються у процесі аналізу новел Києво-Печерського патерика, слів Кирила Туровського, «Житія і хоженія Данила, Руської землі ігумена» та численних інших творів.
Ключові слова: історія української літератури, києворуська література, біографічний метод, позитивізм, феномен національної літератури.