ТЕМА ІВАНА ФРАНКА У СТРІЛЕЦЬКОМУ ЧАСОПИСІ «ШЛЯХИ»

Анотація

У статті досліджено потрактування феномену Івана Франка у часописі Українських Січових Стрільців «Шляхи» (1913 – 1918). Ця тема наскрізна, спонукувана визначними датами його життя і творчості. Франкіана «Шляхів», наприклад, бере початок у перший же ж рік його появи друком. Це рік – ювілейний, стосується 40-річчя творчої діяльності Івана Франка, що його особливо відзначили у Галичині.
Львівський часопис «Шляхи» (1913 – 1918) від початку власного функціонування був пов’язаний із національним та освітнім зростанням тієї частини української молоді, що в майбутньому сформує стрілецьку генерацію, був «органом українського студентства».
У стрілецькій рецепції передано поколіннєві установки щодо Франкового феномену, якому завдячує зростання власної національної свідомості. Саме ж стрілецтво бачить себе продовжувачами Франкової місії в освітній праці для народу, у провадженні національної ідеї, змаганні до звільнення України. Власний генераційний зв’язок із Франком означує в координатах стрілецького війська – «першого стрільця» і його стрілецьких «дітей» (в образах командира-провідника, лідера покоління, пророка).
Відхід Івана Франка у вічність 28 травня 1916 р. та його похорон, у якому січове стрілецтво взяло масштабну участь, перетворивши його на військовий, зактуалізували тему його феномену. Січове стрілецтво системно підійшло до увічнення пам’яті І. Франка. Саме тому особливо меморіальним у «Шляхів» щодо постаті письменника став «другий сшиток за май та перший і другий за червень» 1916 року.
Загалом редакція «Шляхів» наголошувала на потребі солідаризації студентських сил у пошануванні «Великого поета й громадянина», яке полягало б в поширенні його імені поміж народними верствами.
Ключові слова: «Шляхи», Українські Січові Стрільці, Іван Франко, генерація.