ПРОБЛЕМАТИКА ПРОЗИ ЙОЗЕФА БАНАША В КОНТЕКСТІ СЛОВАЦЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ЗВʼЯЗКІВ

Анотація

Наголошено на тому, що важливим чинником розширення початкових культурно-етнографічних та взаємних ментальних уявлень словаків і українців, починаючи з ХVІІ століття, стали мандрівки їхніх громадсько-політичних і літературних діячів землями своїх географічних сусідів і, відповідно, навіяні ними враження, які їхні автори виклали у формі подорожніх нотаток. Своєрідним продовженням традицій подорожніх нотаток, присвячених Україні, у ХХІ столітті став і роман сучасного словацького прозаїка Й. Банаша «Зона натхнення. Драматична історія дружби і любові». Статтю ж присвячено дослідженню проблематики прози сучасного словацького письменника Йозефа Банаша, зокрема, порушеним у його романі «Зона натхнення. Драматична історія дружби і любові» питанням інословʼянської художньої рецепції української соціально-політичної дійсності кінця ХХ – початку ХХІ століть. Констатовано, що ментальний імідж українців, відтворений у романі Й. Банаша, який загалом є неупередженим і доброзичливим, усе ж не позбавлений і старих ментальних стереотипів стосовно неповної культурної й політичної зрілості та відповідності сучасним європейським соціальним стандартам української нації. Апелюючи до звичних, активно засвоєних у чужих національних культурах стереотипів про українців, таких як: гостинність, працьовитість, щирість, схильність до алкоголю, веселий настрій, письменник окреслює ще й такі, на його думку, властиві українському менталітету риси, як наївне світосприйняття, безпорадність, звичка схилятися і підпорядковуватися сильнішому, небажання змінювати своє життя на краще і байдужість до власної країни. Ці, здебільшого безпідставні, висновки Й. Банаша радше засновані на досвіді, який він здобув у процесі спілкування з тим поколінням українців, які народилися, виросли і сформувалися у Радянському Союзі, в атмосфері тотального контролю, колективної безвідповідальності та відсутності можливості вільної реалізації своїх талантів і здібностей. Письменник створює в романі виразно спотворений образ сучасного українця і, вочевидь, робить це свідомо, маючи на меті показати саме життя своїх однолітків, людей, чий життєвий шлях формувався у складних, а часом і трагічних умовах радянської дійсності.
Ключові слова: проблематика, художня рецепція, інтерпретація, словацько-українські звʼязки, роман, ментальні стереотипи.