ОСНОВНІ ВЕРБАЛЬНО-ВІЗУАЛЬНІ СЕМАНТИЧНІ ЛОКУСИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРОЗИ ДОБИ РОМАНТИЗМУ

Жанна ЯНКОВСЬКА.

Анотація


Зроблено спробу визначити роль художніх описів у літературній прозі доби Романтизму. Зважаючи на сучасні методи та принципи досліджень, можна говорити, що ці описи у творах зазначеного періоду займають досить помітне місце. Аналізуючи їх, апелюємо до теорії екфразису, оскільки вони викликають в уяві читача зорові образи. Це найчастіше описи місця подій (топоекфразиси) та деталізовані, етнографічно точні портрети героїв (антропоекфразиси).
Такі словесно-візуальні семантичні локуси у період розвитку літератури переважно й визначають міру її «художності». Цікаво, що стиль таких описів багато в чому залежить як від пануючих стилю та напряму в літературі, так і від індивідуального стилю автора. Це ті смислові лакуни, які, допомагаючи візуалізувати зображене у творі, з одного боку – переводять його у категорію мистецтва, а з іншого – призначені для кращого розуміння описаних подій, наближаючи до них читача.
У період романтизму формується фактично зовсім інша естетична система як потреба нового освоєння й осмислення дійсності. Будучи поєднанням елементів різних напрямів (сентименталізм, власне романтизм, реалізм), цей стиль постав як органічна стильова цілісність, заглиб¬лена у культурну традицію народу.
Водночас описові фрагменти прозових творів цього часу містять елемент регіональної прив’язаності до конкретної місцевості. Змалювання пейзажів, житла, народного строю у творах М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, Ганни Барвінок та інших письменників ХІХ століття дуже чітко асоціюються з конкретними етнографічними регіонами, наприклад, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя – із Полтавщиною, твори Г. Квітки-Основ’яненка – зі Слобожанщиною, Ганни Барвінок та Пантелеймона Куліша – з Чернігівщиною і т. п. Згадані матеріальні об’єкти, описані з етнографічною точністю, «працюють» тут на правдиве зображення соціально-історичного часу.
Естетично наснажені візуальні спостереження авторів у літературній прозі доби Романтизму цілком логічно переходять у не менш досконалі вербальні описи. Вони виділяються у загальній текстовій канві твору, ніби окремі епізоди, спрямовані на збудження уяви (уявна візуалізація) читачів, прагнення перевести їх мислення у майже мистецьку мисленнєво-мовленнєву площину. Можемо стверджувати, що в літературі цього періоду такі описи повністю зорієнтовані на народно-естетичний ідеал.
Ключові слова: літературна проза доби романтизму, описи, візуальні образи, екфразис.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uls.2020.85.3137

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.