«НЕПРИВАТНИЙ ПОРТРЕТ» АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГОВ ЕСЕЇСТИЧНІЙ І МЕМУАРНІЙ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МИХАЙЛА РУДНИЦЬКОГО

Анотація

Осмислено специфіку представлення творчості Агатангела Кримського у критико-літературознавчій та мемуарно-белетристичній рецепції Михайла Рудницького. Багаторічний професор-характерник Львівського універ¬ситету, культова особистість міжвоєнного періоду, провідний критик-ерудит тогочасної періодики Західної України, автор літературознавчої книги «Від Мирного до Хвильового», після Другої світової війни вдруге звернувся до «персонажів» своєї контроверсійної есеїстики у численних літературно-мемуарних книгах, у яких заново переосмислив постаті сучасників, відомих діячів української культури й літератури. На прикладі особливостей осмислення особистості та творчості А. Кримського в М. Рудницького проаналізовано подібності й розбіжності у поглядах «довоєнного» та «післявоєнного» періодів творчості львівського науковця, письменника й перекладача. Зауважено, що у конструюванні образів сучасників у белетризованій мемуаристиці М. Рудницький часто відштовхувався від уже змодельованих в есеїстиці 1930-х «портретних шкіців», і це легко можна продемонструвати, вловлюючи приховані алюзії, ремінісцентні відлуння, а інколи й ідеологічно підкореговану зміну кута зору, що, вочевидь, і зумовило своєрідні незбіги в обох репрезентаціях. До того ж, белетризовані «мемуарні портрети» львівського критика здебільшого позначені флером ідеалізації «персонажів» на відміну від дещо категоричного ригоризму в оцінних судженнях есеїв.
Ключові слова: книга, стаття, есеїстика, белетризовані мемуари, ерудиція, портретне есе, шкіц, контроверсійна рецепція, репрезентація, викладова манера, бувальщина, літературно-мемуарний анекдот («іскорки гумору»).