ПІД КРОНОЮ “МИКИТИЧЕВОГО ДУБА”:ФОЛЬКЛОРНИЙ ЛЕЙТМОТИВ ФРАНКОВОГО ОПОВІДАННЯ

Анотація

Проаналізовано фольклорні основи одного з найдосконаліших зразків Франкової
малої прози, оповідання “Микитичів дуб”. Про цей твір письменника з’явилося чимало
цікавих і змістовних спостережень. Зокрема варто згадати про студії О. Білецького,
О. Дея, О. Вертія, М. Легкого, А. Швець та ін. Дослідники у процесі аналізу художнього
полотна пропонували докладний літературознавчий коментар та принагідно згадували
про його виразний фольклоризм, про важливу сюжетотворчу функцію уведених до
твору уснословесних елементів. Проте вказівки науковців на фольклорну складову
майстерверку Івана Франка часто обмежувалися лише констатацією її наявності, а в
кращому випадку підкресленням органічності залучення відповідного матеріалу. У
пропонованій праці поглиблено розуміння ролі і значення уснословесних первнів в
оповіданні. До уваги взято передусім казковий елемент. З’ясовано, наскільки важливою
є вкладена в уста хлопчини Митра неординарна казкова історія та долучена до неї
моторошна приспівка “Виїдь, виїдь, крілю”, які разом, по суті, виконують функцію
сценарію для розгортання сюжету в реальній площині (вочевидь Нагуєвицької
дійсності першої половини 1860-х років). Саме казка про “злую мачуху”, яка звела зі
світу трьох королівських синів, провіщає трагедію з Напудою, яка побоюючись долі
покритки, очікуваної громадської неслави наважується на злочин дітозгубництва. У
цьому контексті відзначено, наскільки суголосним є сюжет “Микитичевого дуба” з
відповідними баладними сюжетами, де в епіцентр уваги також потрапляє кривава
сцена замордування невинного немовляти. Окремо розглянуто глибокий психологічний
підтекст твору, який, властиво, увиразнюється саме завдяки фольклорним інкрустаціям.
Автор вдається до використання прийому психологічного пейзажу, що пройшов успішну
апробацію не тільки у творах письменників-романтиків, а передусім у фольклорній
традиції. Не випадково кульмінаційний момент глибоких потрясінь та напруженої
внутрішньої боротьби в оповіданні відбувається на тлі розбурханої стихії: нічної бурі
з блискавками та “відбуркуванням” грому. Окрім помітних, у “Микитичевому дубі” є
й чимало прихованих фольклорних компонентів, серед яких і перелік дитячих забав,
і вплетені в мовлення персонажів традиційні примовки, і численні вказівки на певні
народні вірування (покутники, нечисті місця, погане зілля та ін).
Ключові слова: фольклоризм, художня мемуаристика, оповідання, казка, приспівка,
лейтмотив, баладний сюжет, психологічний пейзаж, примовка, народне вірування