ВОЛИНСЬКЕ МІСТЕЧКО СОКІЛ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI ‒ ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Andriy ZAYATS

Анотація


Прослідковано витоки міського статусу Сокола та шлях потрапляння його до володінь князів Сокольських, а у подальшому до дочок князя Стефана Сокольського та їхніх чоловіків, а найперше до Олександри Сокольської і її чоловіків Криштофа Шимковича Шклінського та Криштофа Єловицького. Показано механізм залюднення міста та його межі. Незначна чисельність населення Сокола дозволяє класифікувати його як мале місто (містечко). Сокіл мав замок, а міські укріплення були дерев’яно-земляними. Місто мало дві брами, а основна маса будівель була дерев’яною. Дещо кращі будинки знаходилися на ринку, де знаходилася ратуша. Серед культових споруд Сокола фіксуються: церкви і костели. Міське самоврядування забезпечувалося привілеєм на маґдебурзьке право (1559 р.). Чисельність райців та лавників була традиційною для волинських міст. Розкрито значення торгів та ярмарків у економічному житті Сокола. З’ясовано, що місто часто віддавалося в оренду. Проаналізовано непрості стосунки міщан із шляхтою. Соціально-економічний рівень розвитку Сокола в поєднанні з культовими спорудами у місті робили його певним центром для оточуючої його округи.

Ключові слова: Волинь, Сокіл, Сокольські, Єловицькі, маґдебурзьке право, міщани


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2023.24.4014

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.