“ОРІЄНТ ЧИ ОКЦИДЕНТ”: ПРОБЛЕМА ВИБОРУ УКРАЇНИ У ТРАКТУВАННІ ОЛЬҐЕРДА БОЧКОВСЬКОГО

Анотація

У численних працях українського вченого (за його ж ідентифікацією) Ольґерда Бочковського (1885–1939) тема поневолених націй, зокрема проблема визначення власного історичного простору для української спільноти, стала наскрізною. Досліджуючи так зв. неісторичні нації – поневолені народи, вже в 1916 р. виокремив три фази у процесі їх національного відродження: відродження культури (повернення до рідної мови та її розвиток), економічна емансипація, політизація руху в напрямку до автономії або самостійности. Заперечував ідею загальноросійської єдности, вважаючи, що український народ має всі підстави для створення незалежної держави. Визначив труднощі, що існували для її реалізації: географічне розташування України, яка становила межу між Европою та Азією, виконуючи фактично функцію запілля для Европи; розкол України та протилежний історико-політичний розвиток Наддніпрянщини і Західної України; відсутність єдности серед українського політикуму. Позитивні прогнози щодо майбутнього України вчений давав лише за умови, що сформуєится модерна українська нація. Незалежна та демократична Україна, яка мала стати кристалізаційним центром Східної Европи, на переконання О. Бочковського, це умова світового миру і безпеки народів.