СЛОВ’ЯНИ І РУСЬ НА ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ШЛЯХАХ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Анотація

Унаслідок арабських завоювань відбулися істотні зміни в географії міжнародних торговельних шляхів. Вони змістилися з басейну Середземного моря на північ і проходили через заселені слов’янами реґіони Центрально-Східної Европи і Русь. Нова система водних і суходільних шляхів сполучала торговельними зв’язками европейський франкський Захід, слов’янське Балтійське Помор’я, Подунав’я і руський Схід континенту. З розвитком торгівлі з  арабським Сходом сформувався і почав функціонувати Шлях із варяг у греки, який сполучав землі балтійських слов’ян-вагрів з Києвом і Константинополем. Він пролягав через торговельні центри поморських слов’ян на Балтиці, через Віслу, Західний Буг, Прип’ять, Дніпро і до Чорного моря співпадав з маршрутом трансконтинентальної магістралі між Европою і арабським Сходом, яка проходила далі на схід через Азовське море, Дон, Волгу і  Каспій. Як вказують арабські автори, зі слов’янських земель і Русі на схід надходили головні товари арабського імпорту, зокрема хутра, мед, віск, франкські мечі. Найраніші і найбільші скарби арабських дирхемів, виявлені в землях балтійських слов’ян, що за  складом подібні до скарбів на території Русі, також свідчать те, що головними контрагентами арабської торгівлі в Европі були слов’яни і Русь. Великий обсяг торговельних операцій руських торговців підтверджує поява в Русі в першій половині ІХ ст. монетного двору і початок карбування власної срібної монети. Про активну участь  Руської держави в міжнародній торгівлі свідчить також  будівництво мережі кам’яних фортець у верхів’ях Сіверського Дінця, Осколу і на Середньому та Нижньому Доні, які  були не лише прикордонними форпостами Русі, а й торговельними станами.