УКРАЇНСЬКО-СЕРБСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ПАРАЛЕЛІ: ФАЛЬШИВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧА

Анотація

     У статті аналізуються українсько-сербські міжмовні пароніми у контексті проблем перекладу – такзвані «фальшиві друзі перекладача». Мета дослідження: виявити та класифікувати типи відношень між подібними за звуковою оболонкою лексемами у парі українська – сербська мови, зокрема з точки зору ступеня проблемності їхнього перекладу. Виділено п'ять типів відношень між такими лексемами, встановлено, що існує певна кореляція між видами логіко-семантичних відношень, у яких перебувають формально подібні слова, та ступенем проблемності їхнього перекладу. Окрема увага звертається на конотативні відмінності між лексемами двох аналізованих мов при їхньому формальному і денотативному паралелізмі.
     Ключові слова: інтерференція, переклад, формальна подібність, диспаратність, підпорядкованість, співпідпорядкування, перехрещування, рівнозначність