ГЛАУКОНІТ, СКОЛІТ, СЕЛАДОНІТ: КРИСТАЛОХІМІЯ, НОМЕНКЛАТУРА, СИСТЕМАТИКА, УМОВИ УТВОРЕННЯ

Анотація

Проаналізовано й узагальнено результати геолого-мінералогічних досліджень, деталь-
но вивчено кристалохімічні особливості високозалізистих діоктаедричних слюдистих мі-
нералів. З’ясовано, що за хімічним складом і структурними особливостями глауконіт і се-
ладоніт близькі між собою. Вони відрізняються головно тим, що тетраедри селадоніту по-
вністю заселені силіцієм або ж вміст у них тривалентних катіонів менше 0,2 формульної
одиниці, тоді як у глауконіті він вищий.
У структурах досліджуваних силікатів завжди наявні змішаношаруваті утворення слю-
да–смектит, вміст яких коливається в межах 5–30 %, а іноді значно вищий. Існує поступо-
вий перехід смектитів (нонтроніту) через проміжні змішаношаруваті фази у селадоніт і
глауконіт, які можна трактувати як мінеральні види. Сколіт, очевидно, треба зачислити до
алюмініїстих гідрослюд (ілітів). Оскільки вміст калію в глауконіті й селадоніті значно
менший однієї формульної одиниці, то їх необхідно зачислити до гідрослюд, а не до слюд.
Досліджувані силікати утворюються з гідротермальних розчинів. Утворення глауконіту
може відбуватися й у процесі гальміролізу пірокластичного матеріалу (вулканічного попе-
лу), що надходить у морські седиментаційні басейни повітряним шляхом.
Ключові слова: глауконіт, сколіт, селадоніт, кристалохімічні формули, змішаношарува-
ті фази, гідрослюди, гідротермальні розчини, умови мінералоутворення.