ПІСЛЯМАГМАТИЧНІ ЗМІНИ В ОСНОВНИХ ВУЛКАНІТАХ РАХІВСЬК-ЧИВЧИНСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Анотація

Породи рахівсько-чивчинського магматичного комплексу тяжіють до зони насуву  Мармароського масиву на флішові породи Рахівської зони. Серед досліджуваних вулканітів переважають метабазальти – масивні чи брекчієподібні породи з порфіровою структурою, мигдалекам’яною текстурою і кулястою окремістю. Головними мінералами метабазальтів є польові шпати (переважають мікроліти або лейсти плагіоклазу складу альбіт–бітовніт), хлорити, пумпеліїт, карбонати, кварц, мусковіт. Мигдалини виповнені, головно, кварц-пумпеліїт-хлорит-карбонатним агрегатом. Згідно з результатами мікроаналітичних досліджень, пумпеліїт представлений Al-пумпеліїтом, хлорити – пікнохлоритом, діабантитом, брунсвігітом і рипідолітом. Визначено температуру мінералоутворення в процесі формування парагенезисів вторинних мінералів: за двопольовошпатовим геотермометром – 310–265 °С, за хлоритовим – 318–171 °С. На PT-діаграмі для метаморфічних фацій мінеральний парагенезис рахівсько-чивчинського комплексу потрапляє у поле преніт-пумпе­ліїтової фації.

Ключові слова:  метабазальти, післямагматичні зміни, польові шпати, пумпеліїт, хлорит, мінералогічний геотермометр, рахівсько-чивчинський комплекс, Українські Карпати.